Особливості уроку української мови в школах нового типу

Останнім часом активно впроваджуються в практику так звані інтегральні уроки. Різновидом таких уроків є уроки словесності, що інтегрують два предмети – мову і літературу. Уроки словесності покликані відродити кращі традиції української лінгводидактики. „Ці уроки повинні повернути дітям утрачену здібність до природного мовлення, дати знання законів рідної мови, и національної специфіки і водночас історії народу і його літератури, рис його національного характеру, особливостей бачення світу”.

3 усього сказаного випливає висновок: сучасний урок рідної мови - плід майстерності і творчості учителя-словесника, його професіоналізму, ґрунтовних знань рідної мови, літератури, історії, народознавства, його патріотизму. Критерії сучасного уроку рідної мови відбивають ті зміни, що відбуваються в системі освіти, та рівень розвитку методичної науки. Серед найголовніших критеріїв варто виділити такі:

розвивальний потенціал уроку мови;

використання активних методів і засобів навчання, викладання теоретичного матеріалу великими частинами (блоками); раціональне використання навчального часу (мотивація навчальної діяльності, індивідуалізація навчання, співпереживання за результати праці, самовираження кожного учня);

системність знань учнів (повторення, узагальнення і систематизація вивченого, блоковість викладу матеріалу, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між мовними явищами, центральна ідея (мета) уроку;

методичне забезпечення уроку, сучасна технологія (моделювання уроку, навчальний кабінет, ТЗН);

творчий потенціал уроку (пізнавальні, творчі завдання, інтегральні уроки на основі міжпредметних зв’язків);

вивчення кращого досвіду, популяризація його на уроці, викорис­тання досягнень сучасної лінгводіагностики.

Одним із основних засобів ефективного навчання ми вбачаємо у застосуванні різних способів структурування навчального матеріалу з використанням узагальнюючих таблиць і схем, вивчення матеріалу укрупненими частинами.

Особливе місце відводиться практичному засвоєнню шкільного курсу, широкому впроваджуванню граматико-стилістичних вправ, роботі з лексичними і граматичними синонімами, мовним спостереженням, конструюванню, редагуванню текстів та ін., які сприяють засвоєнню теоретичних відомостей, вдосконаленню культури мовлення, розвитку мовного чуття й логічного мислення школярів.

Щоб учні по-справжньому почали вчи­тися, а не просто відсиджували урок, їх треба зацікавити – зазначити, що вони не знають того, без чого далі не зможуть. Крім того, діти мають зрозуміти, що на кожному уроці вони навчаються нового, бо урок, на якому лише повторюють ма­теріал, а не засвоюють нові знання, – згаяний час. Важливо, щоб учні ставили перед собою мету: я прийшов чогось на­вчитись, а наприкінці уроку знали відповідь на запитання: „Чого я навчив­ся?” Звичайно, діти молодшого шкільно­го віку чи, навіть, середнього ще не дос­татньо усвідомлюють мотив навчання, тому їм повинен допомагати учитель.

Найпоширеніший і найефективніший спосіб зацікавлення – довести учневі, що він чогось не знає.

Другий спосіб зацікавлення – поста­вити перед класом нестандартні запитан­ня, які вимагають не репродуктивного відтворення вивчених правил, а розумі­ння матеріалу, вміння користуватися су­хими, на перший погляд, правилами.

Нове про педагогіку:

Проведення експериментальної роботи з учнями технологічного класу педагогічного ліцею
У контексті досліджуваної нами проблеми формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею щодо професії "Вчитель технологій" здійснювалося за методикою, ...

Розрахунок теплового режиму ЕОМ
Лабораторна робота №2 Тема: Розрахунок теплового режиму ЕОМ Мета: Ознайомитися зі способами розрахунку теплового режиму ЕОМ (розрахунок температури в центрі апарата, розрахунок температури корпуса) М ...