Організація сприймання естетичних явищ під час проведення екскурсій у природі

З давніх-давен мак наділяли чудодійною силою, яка захищає від усілякого зла. Його освячували в церкві двічі на рік — на Маковія і на Спаса. Такий мак — найкращий оберіг від нечистої сили.

Дівчата з любов'ю вишивали квітки маку на сорочках, вплітали їх у віночки.

6. Декламування вірша "Мак".

Як без вишні — не садок,

Так без маку — не вінок.

А його ось, як на те,

Стільки в полі тут росте!

І червоний, і стрункий,

І свіженький все який!

Цілу купу нарвемо —

Всім віночки сплетемо.

7. Поетапне виконання композиції вчителем.

8. Практична діяльність учнів.

IV. Підсумок уроку.

— Сподіваюся, що сьогодні на уроці ви здобулися на часточку добра, тепла і знань. А відтак завжди будете мудрим другом для природи.

Ми з нею — єдине ціле, і розділити нас неможливо, тому бережімо свою зелену планету.

1. Декламування вірша П. Сиченка "Вмійте природу любити".

Вмійте природу любити

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром —

Квіти, дерева і трави .

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

2. Перегляд і демонстрування дитячих малюнків.

Ліплення на тему:

"Дивовижні баранці, коники і птахи"

Мета. Провести бесіду про декоративно-прикладне мистецтво; поглибити поняття про розмаїття форм і пропорційні особливості будови тварин і птахів; удосконалювати навички роботи з пластиліном, уміння передавати форму та пластику тварин і птахів на основі перегляду творів декоративно-прикладного мистецтва; розвивати відчуття гармонії у процесі попереднього перероблення форм реальних у декоративні; сприяти формуванню поваги до праці народних майстрів і розумінню краси декоративно-прикладного мистецтва.

Обладнання. Таблиці, ілюстрації із зображенням керамічних виробів, глиняні іграшки, глечики, макітри, куманці, кухонні дощечки тощо.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Бесіда про декоративно-прикладне мистецтво.

— Людина за своєю природою — художник. З давніх-давен нею керувало бажання збагатити красою усе, що її оточували і до чого торкалися її руки. З цією метою на прості тканини наносили вишиті візерунки, керамічні вироби прикрашали видавленими, прошкрябаними і намальованими орнаментами. Візерунок надавав предмету особливої краси, багатства й ошатності. Прикрашену річ оцінювали вже не тільки за користь, але й за майстерність виконання. Стародавні гончарі, ковалі, ткачі, кравці і взагалі ремісники, майстри декоративно-прикладного мистецтва, створювали справжні шедеври, які ми можемо побачити сьогодні у музеях, картинних галереях і на виставках.

Художньо виконані предмети побуту — одяг, посуд, меблі, килими, вишивки, ювелірні вироби, мереживо, керамічні іграшки тощо — називаються предметами декоративно-прикладного (ужиткового) мистецтва. У них поєднуються краса і зручність, практичність і доцільність.

Мистецтво прикрашування предметів називається "декоративніш" (від французького слова "декор" — "прикраса").

Це — найпоширеніший вид мистецтва, бо його зразки зустрінеш у кожному помешканні.

Пам'ятки декоративно-прикладного мистецтва дійшли до нас з глибини віків. Майстри створювали предмети побуту з найрізноманітніших матеріалів: дерева, глини, пряжі, шкіри, металу, каменю тощо.

Нове про педагогіку:

Соціальна реабілітація дітей – вихованців проблемних сімей
У загальних рисах принципи роботи з підлітками із проблемних сімей можна сформулювати таким чином: - створення атмосфери довіри у взаєминах: педагог (класний керівник) - підліток; - підключення до ре ...

Особливості історичного матеріалу на уроках математики у початковій школі
«Вовк, коза і капуста» через 1200 років У сучасній школі гостро стоїть питання про присутність стародавніх цікавих завдань у підручниках з математики. У різних математичних монографіях є сторінки, пр ...