Зразок розповіді за картиною Т. Н. Яблонської "Хліб"

Сторінка 2

Розвиток у дітей уміння розкрити художні якості твору — найвідповідальніша частина естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва. Вчитель повинен пам'ятати, що репродукції картин мають бути підібрані з урахуванням пори року, свят і змісту уроків малювання.

Демонструючи репродукцію, пояснюючи її зміст; вчитель залучає дітей до посильного аналізу картини шляхом навідних питань, які мають допомогти дітям розібратися не лише в тому, що зображено на картині, але і як зображено. Пропонуючи дітям картину, вчитель повідомляє: "Сьогодні, діти, ми з вами розглянемо картину художника (називає ім'я, по батькові, прізвище художника). Розглянемо її уважно (дається 1-2 хвилини для самостійного розгляду картини). Після цього дітям ставляться питання, які допомагають розкрити зміст картини:

— Що намальовано на цій картині, або кого ви бачите на ній?

— Що або кого ви бачите на передньому плані картини? На задньому плані?

— Що ви бачите на картині зліва, а справа?

— Яка пора року зображена на картині?

— Який час доби?

— Яке небо на картині?

— Як показав на картині художник природу (дерева, воду, поле, річку)?

— Що на картині показано близько і що далеко? Чому?

— Якими фарбами користувався художник, щоб намалювати свою картину?

— Яка вона — весела чи сумна?

— Чи подобається вам ця картина, чим і чому?

— Як би ви назвали цю картину (опитати 3-4 дітей)?

— Художник її назвав (дати назву картини, як її назвав художник).

В кінці такої роботи слід зробити художній, короткий опис картини і коротко розповісти дітям про художника.

Можна починати розгляд картини з постановки питань більш узагальнюючого характеру. Вони будуються із врахуванням більш високого рівня сприймання картини дітьми і їх уміння аналізувати твір.

Наприклад, «Про що картина? Чому так думаєте? Розкажіть, як би ви назвали картину, чому саме так? Порівняйте з авторською назвою (вчитель відзначає, хто із дітей найточніше назвав картину і уважно розглядав твір). Що красивого і дивного передавав художник в образах людей, пейзажі, предметах? Як він зобразив це в картині? Який настрій викликає картина? Чому вона викликає такий настрій? Що хотів сказати художник своєю картиною? Що він особливо виділив, щоб ми побачили це в картині?»

Вказані вище питання спрямовують увагу дітей не на перелічення зображуваного, а на встановлення зв'язку між змістом і засобами виразності. Вони сприяють розвитку уміння міркувати, доводити, аналізувати, робити висновки і узагальнення, Ці питання вчитель ставить в тому випадку, коли діти навчились уважно, детально розглядати картину і набули уміння аналізувати. Процес розуміння дітьми мистецтва неможливо будувати на навчанні сприйманню змісту картини чи її виражальних засобів, умінню бачити, що зображено на картині, розуміти, про що картина. Важливо, щоб твір мистецтва набув для дитини особистого смислу, щоб дитина мала своє ставлення до твору.

Як тільки діти навчаться виділяти те, що їм сподобалось у картині, можна ставити питання, чим вона сподобалась. Це дозволяє вчити дітей умінню встановлювати елементарний зв'язок між зображуваними предметами і явищами. Слід підводити дітей і до розуміння узагальнюючого запитання: "Чому сподобалась картина?"

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Методика реалізації міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
Дослідження проблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвиток пройшов на сьогоднішній день ряд етапів. Визначення етапів розвитку будь якого явища дозволяє поглянути на нь ...

Чому можна розглядати інтерактивне навчання як сукупність технологій
Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія навчання, то — це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, засновано ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com