Методичні вказівки до проведення бесід

Сторінка 1

Навчальний зображувальний матеріал в початковій школі аналізується за допомогою запитань, які ставить вчитель, виходячи із завдань уроку. Характер і послідовність запитань мають дуже велике значення при розгляді як навчально-зображувального матеріалу, так і картин. Таблиці, наприклад, конкретизують уявлення про різні предмети, тому запитання мають бути неважкі. Сюжети картин, призначені для розповіді, дають більш широке уявлення про оточуючу дійсність. В цьому випадку запитання можуть відноситись до змісту картини, зв’язки з явищами дійсності, які відомі дитині із власного досвіду.

Запитання, яке ставить вчитель при розгляді творів мистецтва, охоплюють не тільки зміст картин, але й її оцінку (“подобається”, “не подобається”), а також засоби художнього вираження в тій мірі, в якій це доступно дітям початкової школи. Запитання повинні змушувати учнів активно роздумувати, звертати увагу на головне, суттєве.

Інколи характер розбору навчальних ілюстрацій привчає дітей до шанобливих відповідей. Так, нерідко, з І класу привчають дітей при розборі таблиць, ілюстрацій обов’язково визначати пори року, які зображені на них, якщо це і не важливо для аналізу. В результаті майже кожний розбір діти починають приблизно так: “Настала пора року – осінь (чи зима)”. Потім, зазвичай, іде формальне перерахування ознак осені чи зими без зв’язку із зображенням. Коли учень таким чином “висловиться”, він вже на основі запитань вчителя починає розбирати дану картину.

Як правило, цей же “метод” часто механічно перноситься вчителем і на аналіз творів образотворчого мистецтва.

Тому, щоб змусити дітей активно думати, вчителю необхідно звертати увагу на характер і наслідок запитань, намагатись уникати пасивних запитань, які відволікаюь від основного в змісті картини.

Пропонуючи учню зрозуміти суть і зміст ілюстрації чи таблиці, вчитель звертає його увагу на розміщення предметів і фігур, на колір. Аналіз зображувальних засобів здійснюється шляхом порівняння різних таблиць, які зображають один і той же предмет, одну і туж тему. Можна порівняти за кольором, формою, за контрастом темного і світлого.

Порівняння відіграє велику роль, особливо коли цьому зображенню дають естетичну оцінку. В процесі порівняння у дітей починає вироблятись власне відношення до картини, цікавість до її розгляду. Вже в початкових класах діти здатні самостійно сприймати зображення і розповісти про це. Наприклад: “Зима, холодно, на вулиці темно, небо темне”. Сприйманню особливо допомагають вказівки на схожість зображення з дійсністю або підкреслення контрасту між ними.

Вчителю слід звертати увагу на те, щоб діти частіше використовували свої враження від оточуючої дійсності при розборі таблиць та ілюстрацій. В початкових класах вони вже відрізняють на картині весну від осені не тільки за такими ознаками, але і за освітленням. Так, на запитання вчителя про ознаки пори року діти відповідають, що “на картині відчувається весняне сонце”.

У зв’язку з різноманітністю навчальних тем в ІІІ і IV класах змінюється зв’язок між окремими навчальними предметами, а тому змінюються методи і використання навчального ілюстративного матеріалу. Якщо, наприклад, в І класі на уроці читання діти складають усну розповідь за одним нескладним малюнком, то в ІІІ класі їм можуть запропонувати для складання послідовності розповіді дві або три ілюстрації, на матеріалі яких вони будуть писати твір.

В ІІІ і IV класах вчитель потребує вже не тільки описати те, що зображено в ілюстрації, але і розповісти про те, що зображено.

Велике значення для розвитку образного мислення має розгляд та аналіз художніх ілюстрацій, які викликають у дітей емоційне сприймання творів образотворчого мистецтва, в даному випадку, репродукцій картин.

Основний метод ознайомлення учнів з картиною – це розбір вчителем разом з дітьми, які вливаються в бесіду шляхом запитань. Запитання повинні ставитися так, що можна було привести учнів до потрібних висновків. Потрібно вияснити тему картини, її зміст, виділити в ній головне і другорядне, порівняти зміст картини з тим, що діти бачать в оточуючій дійсності, з відомими їм творам літератури, з картинами інших художників на ту ж тему, виявити відношення учнів до картини. В ІІІ і IV класах можуть бути додані також деякі запитання, які стосуються зображуваних засобів: передавання форми, пропорцій, кольору зображуваних предметів, а також короткі відомості біографічного характеру про автора картини.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Розробка автоматизованих навчальних систем на основі методики програмованого навчання
Оптимізація процесу навчання вимагає керування пізнавальною діяльністю учнів як в ході одержання ними знань, так і в процесі їх засвоєння. Сам процес навчання можна розглядати як педагогічну систему ...

Теоретичний аспект вивчення фразеології
Протягом усієї історії людства мова об'єктивно відображала і відображає його виробничу діяльність, є свідком і чудодійним дзеркалом, що відбиває його багатогранне життя. Вона — могутнє знаряддя розви ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com