Функції сім’ї. Виховання в системі функції сім’ї. Мета, завдання та зміст виховання у сучасній українській сім’ї

3.Спільна діяльність, розумне спілкування. Батьки мало бувають зі своїми дітьми. За даними дослідження вчених, час, коли батько, мати і діти знаходяться разом дома, – менше 1,8 години на добу. Лише в 10 сім'ях із 100 батьки ходять з дітьми на прогулянку, в театри, музеї, кіно, на стадіон, що дає основу для спілкування. Спілкування батьків і дітей проходить переважно під час перегляду телевізійних передач, читання книг, журналів, газет. Спільна праця батьків і дітей впливає на виховання у дітей працелюбності, самостійності, вимогливості до себе, дбайливості, відповідальності.

У процесі спільної праці, походів, прогулянок на природі діти більш відверті, більш балакучі, доброзичливі у стосунках з батьками, що допомагає батькам краще пізнати дітей, їх характер, звички, ставлення до себе та інших, коректувати за необхідності їх поведінку. Якщо немає спільної діяльності, немає й повноцінного спілкування.

4. Педагогічна культура батьків передбачає засвоєння досвіду виховання дітей у сім'ї, національних традицій, що вимагає організації педагогічної просвіти батьків і стимулювання педагогічної самоосвіти з метою підвищення ефективності педагогічної діяльності в сім'ї. В.О. Сухомлинський вважав, що «педагогіка повинна стати наукою для всіх — і для вчителів, і для батьків» .

Рівень сформованості у батьків педагогічних умінь істотно впливає на вихованість та інтелектуальний розвиток дітей.

А.С. Макаренко не тільки вважав необхідними знання батьками основ батьківської педагогіки, але і написав для них «Лекції про виховання дітей».

Цю ж думку розвиває і В.О. Сухомлинський, вважаючи, що «без турбот

про педагогічну культуру батьків неможливо розв'язати жодного завдання, що стосується навчання і виховання. Бать­ківська педагогіка — це фундамент, основа всієї педагогічної тео­рії й практики».

Оволодіння батьками педагогічною культурою сприяє позбавленню від істотних недоліків сімейного виховання:

негативні приклади з життя сім'ї;

безсистемність виховних впливів;

дефіцит спілкування батьків з дітьми;

невміння організовувати конкретну діяльність дітей, спіл­кування з ними;

система заборон як основа виховання; неузгодженість дій у сім'ї, а також сім'ї і школі; зниження виховної активності бать­ків в міру того, як діти дорослішають;

батьківський егоїзм – перебільшене уявлення про здібності дитини, її виключність, прагнення обмежити виховання піклуван­ням про одяг, їжу, задоволення всіх потреб дітей тощо.

Нажаль проблема педагогічної культури батьків ще досі не вирішена. Між тим педагогічна культура родини завжди відображає певний рівень досягнень суспільства в галузі навчання й виховання підростаючих поколінь. В сучасних умовах надзвичайно важливою проблемою родини є послаблення сімейних стосунків, ролі батьків у вихованні дітей. А вона виникає як завдяки економічному факторові (матеріальна скрута, невпевненість дорослих членів родини у завтрашньому дні призводить до втрати їх авторитету в очах дітей), так і через прогалини в знаннях батьків щодо виховання дітей.

Таким чином, було проведено дослідження найголовніших напрямків виховання дітей у сучасній сім’ї, хоча, звичайно, у кожній родині є свої особливості, і батьки самостійно мають вирішувати, що є важливішим і актуальнішим для їхньої дитини у кожний конкретний момент їхнього життя.

Нове про педагогіку:

Регулювання навантаження учасників гри
Є показники в стані дітей, які свідчать про те, що навантаження на учасників гри перевищило допустимі межі: поява рясного поту, прискорене дихання, серцебиття, покашлювання, деавтоматизація навичок д ...

Психологічні особливості молодших школярів та їх врахування на етапі закріплення навчального матеріалу
Поява в житті суспільства системи загальної обов'язкової середньої освіти зумовила виділення особливого періоду в розвитку дитини — молодшого шкільного віку. Він відсутній у дітей, які взагалі не вчи ...