Приклади проведення уроків праці в початкових класах

Педагогіка і освіта » Розвиток творчої діяльності на уроках трудового навчання » Приклади проведення уроків праці в початкових класах

Сторінка 4

І. Оголошення теми та завдань уроку.

Вступна бесіда. Звучить пісня.

У полі калина, у полі червона

Хорошенько цвіте.

Приспів:

Ой роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося -

Небагацько нас є!

Що перший цвіточок —

То рідний батенько,

Хорошенько цвіте.

А другий цвіточок —

То рідная ненька,

Хорошенько цвіте.

А третій цвіточок —

Рідна сторононька,

Хорошенько цвіте.

Вчитель. Діти! Урок розпочався піснею «У полі калина», що її склав народ. Як ви гадаєте, що символізує тут образ калини? Що то за дивна калина, на якій усього три квіточки?

Вона символізує весь рід. Іншими словами, образ отого великого родового дерева, нашого народу і кожної людини бачимо в тій пісні. До свого роду звертається автор: «Нецураймося, признаваймося — небагацько нас є!». Запам'ятайте цей символ! А тепер погляньте ось на цей малюнок. Що ви бачите на ньому? Дерево. Сильне, могутнє дерево. Але в нього відтяте коріння. А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати під корінь?

— Воно зів'яне, засохне.

— І чому всохне, пропаде? Що дає дереву коріння?

— Дає соки землі.

— Дерево бере сили від землі корінням.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Так співає Н.Матвієнко в пісні «Сік землі». І тут саме говориться пре родове дерево. А тепер уявіть собі, що це не дерево, а ваш рід. Що тут є корінням і де б ви на цьому дереві знайшли самих себе, найменших членів роду

Діти - молоденькі листочки, гілки — тато й мама. Стовбур, що ближче до нас, міцний, це, можливо, наші дідусі, бабусі. А коріння — це вже наші прадіди, ті, хто жив сто чи й двісті років тому.

От бачите, ви — молоденькі зелені листочки. А тепер знову уявіть собі, що якась сила чорним страшним мечем вшила ваше коріння. Чи довго зеленітимуть листочки?

— Ні, вони швидко зів'януть.

— А чи знаєте, яка в тому корінні сила?

— Коли в корінні дерева — сік землі, то в корінні кожного родового дерева — пам'ять роду. Людина без пам'яті своїх предків самотня, їй немає звідки черпати сили для життя. Людина без роду — як листок, відірваний від дерева. А чи в кожного з нас є оте святе — пам'ять родовідна? Чи кожен з нас пам'ятає своїх дідуся і бабусю, близьких та далеких родичів?

У нас уже були уроки, на яких ви розповідали про своїх рідних, сімейні реліквії, які передаються з покоління в покоління. Деякі учні склали своє родовідне дерево. Перед нами два родовідних дерева. Бачите, які вони великі та пишні! Якщо у людини такий сильний рід, їй ніщо в житті не страшне. Із знання свого родоводу починається кожна людина. А коріння її закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край — місце, де народився, вчать любити рідну хату.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

(Звучить пісня «Смерекова хата», сл. М.Бокая, муз. П.Дворського).

В давнину старі люди говорили, що берегинею роду є хата, оселя, усе, що в ній є, що збагачує, освячує сім'ю і піснею, і вишивкою, і добрим словом, і спогадом. Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони й картини, плели мереживо, вишивали рушники, серветки, скатерті, сорочки, наволочки, ткали килими, доріжки, клали візерунки на глиняний полив'яний посуд.

Гордістю кожної оселі була піч. Піч — друга мати: і обігріє, й нагодує, й обсушить. Прикрашали піч декоративними розписами, витинанками. Що ж таке витинанки? Витинанки — різноманітні прикраси з паперу. їх використовували для прикрашання стін, вікон, полиць, груб, коминів, печей. Є думка, що спочатку витинанки робили зі шкіри. їх широко використовували як прикраси народного одягу — кожухів, свиток, керсеток. Витинанки, як ажурні прикраси з білого і кольорового паперу, буди дуже поширені з середини XIX ст. Перші згадки про них знаходимо в творах І.Тургенєва, Г.Квітки-Основ'яненка, М.Коцюбинського. Виготовленням витинанок у дитинстві захоплювались М.Гоголь, художники І.Репін, М.Добужинський.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Психічна саморегуляція
Прийняті рішення виявляються передусім у керуванні своїм внутрішнім світом, тобто в саморегуляції. Неможливо справляти вплив на інших, не вміючи володіти собою. Саморегуляцію умовно поділяють на фізи ...

Взаємодія соціального педагога з молодіжними організаціями
Соціальні педагоги та працівники, співпрацюючи із громадським організаціями можуть: – створювати умови для розвитку лідерського активу; – допомагати у визначенні домінуючих цілей діяльності, попередж ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com