Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі

Педагогіка і освіта » Розвиток творчої діяльності на уроках трудового навчання » Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі

Сторінка 1

Сьогодні, коли у шкільне життя починають впроваджуватися стандарти початкової освіти, постає необхідність у зміні підходів до організації та здійснення професійно-педагогічної діяльності, зокрема, і в освітній галузі "Технології", до якої належать згадані предмети. Наголос у цій сфері робиться на формуванні не виконавця, а цілісної особистості, здатної до творчого, конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії. Це означає, насамперед, що діти з допомогою вчителя мають знайти місце для докладання своїх сил, розуму, здібностей, знань і умінь у найближчому оточенні: в родині, в школі, у дворі чи селі. При цьому вони мають навчитися враховувати і використовувати існуючі ресурси.

Нова програма з трудового навчання орієнтує на конструктивно-технологічний підхід до розв'язання трудових завдань на уроках. Це передбачає формування в учнів умінь знаходити необхідну для досягнення мети інформацію, висувати та обґрунтовувати, ідеї щодо розробки конструкції і технології виготовлення виробу, обирати найраціональніші з них, планувати та організовувати трудовий процес для виконання задуму, оцінювати результати, коригувати свою діяльність, представляти одержаний результат, з'ясовувати умови вдосконалення та реалізації виробів за призначенням. Усі перелічені аспекти предметно-перетворювальної діяльності мають реалізуватися в сумісній трудовій діяльності учнів, об'єднаних у творчі групи, у яких створюються передумови для виховання почуття відповідальності, підприємливості, культури поведінки і ділового спілкування.

Основним шляхом трудового навчання молодших школярів за даним підходом є проектування. Включення учнів у цей складний процес відбувається поступово, поетапно і, відповідно, окремі елементи проектної діяльності використовуються вчителем на звичайних уроках праці упродовж навчального року.

Основна увага на них приділяється навчанню дітей розв'язувати проблемні завдання щодо створення виробу, а не його репродуктивного виготовлення. Створити ж педагогічну ситуацію вільного вибору різних за складністю трудових завдань, як пропонується у пояснювальній записці до програми, найкраще дозволяють узагальнюючі практичні роботи, які проводяться по завершенні вивчення окремих модулів.

Вся діяльність вчителя початкових класів повинна бути спрямована на формування в учнів умінь спостерігати навколишній світ і оволодівати прийомами зображення (живопис, графіка, аплікація, ліплення, декоративно-прикладна діяльність, конструювання на основі дизайну). Велику увагу потрібно приділяти створенню умов для розкриття творчих здібностей школярів, формуванню трудових навичок та вмінь, вихованню любові й поваги до праці, розвитку художньо-естетичного смаку. Обладнання кабінету художньої праці дозволяє по-новому використовувати навчально-матеріальну базу, застосовувати технічні та інші засоби навчання, забезпечує чітку систематизацію програмового матеріалу, курсу «Художня праця», організацію занять на науковій основі.

Спираючись на нові психолого-педагогічні ідеї (О. Я. Савченко, Ю. 3. Гільбух, С. А. Коробко та ін.) відносно індивідуального диференційованого підходу до навчання дітей, багато вчителів поставлять в центр своєї уваги особистість учня, його індивідуальність, рівень підготовки, бажання і здатність учитися, характер, життєві прагнення. Це дає змогу організувати працю таким чином, щоб кожен учень заохочувався до творчості не лише за бажанням, але й з урахуванням своїх можливостей. Заохочення здійснюється двома шляхами: в процесі обов'язкових уроків з художньої праці та під час поурочних занять, що будуються за індивідуальними інтересами дітей і їхніми можливостями. Розвитку творчої активності школярів сприяє не тільки індивідуальна робота, а й доброзичливість, спокійний мікроклімат, повага, співробітництво вчителя й учнів.

Значне місце в календарно-тематичному плануванні практичних занять займає виготовлення іграшок з паперу, пінопласту, поролону, тканини, м'якого дроту тощо. Найбільше дітям подобаються м'які іграшки: хутряні, плюшеві, суконні, із кольорових клаптиків тканини.

Вміло організована робота дає змогу кожному бачити реальний її результат, конкретне корисне значення. Наприклад, ремонт книжок, виготовлення масок на новорічний карнавал, ялинкових іграшок, дидактичного матеріалу для інших уроків, виробів прикладного мистецтва на ярмарок-продаж, шкільну районну виставку тощо.

На прикладі іграшок розкриваються секрети майстерності народних умільців. А знання історії, традицій народу розвивають у дітей здібності розпізнавати і порівнювати твори мистецтва. Це розширює і збагачує їхній кругозір, споріднює урок трудового навчання та образотворчого мистецтва, вкосить елементи народознавства. Школярі ознайомлюються з Петриківським розписом, народним декоративно-прикладним мистецтвом, з історією писанок, символікою, українськими оберегами, національним орнаментом, народним мистецтвом витинанки, художніми виробами тощо. Такі уроки збагачують учнів новими знаннями, урізноманітнюють їхню діяльність, розвивають інтелект.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Дидактичні умови формування пізнавальної активності
Щоб процес формування пізнавальної активності був ефективним вчитель повинен створити потрібні умови. Наприклад: - забезпечення внутрішнього прийняття дітьми цілі майбутньої роботи, тобто забезпеченн ...

Види творчих писемних завдань та прийоми їх застосування на середньому етапі навчання
Зміст письмового мовного твору визначається його діяльнісною метою i задачами, такими, як емоційна взаємодія, емоційний вплив, звертання за допомогою, керування діяльністю, запит інформації, передача ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com