Педагогічна технологія

Сторінка 1

Припустимо, є деяке уявлення про знання, уміння, ціннісні орієнтації, які повинні бути засвоєний учнем в кінці деякого періоду навчання. Їх відбір, тобто визначення змісту навчання і його глибини, не завжди є прерогативою вчителя і в цьому значенні звичайно можна говорити про плановані результати навчання, що задаються ззовні. Якщо у будь-який момент ми можемо отримати уявлення про поточний стан учня відносно планованих результатів, то можна тим самим і описати, що ще їм не засвоєно. Припустимо, що ми маємо свій в розпорядженні набір моделей навчання, тобто послідовностей форм, методів, засобів і педагогічних прийомів. Було б добре уміти виділити серед них найефективніші для наявних умов.

Комплекс, що складається із засобів діагностики поточного стану учнів відносно планованих результатів навчання, набору моделей навчання і критеріїв вибору оптимальної моделі для даних умов, і називатимемо педагогічною технологією.

Якщо розглядати клас на уроці як складну регульовану систему, то він підкоряється всім законам кібернетики. Зокрема, принцип обмеження різноманітності вимагає, щоб різноманітність управляючої підсистеми (вчитель + педагогічна технологія) не була нижчою за різноманітність керованого об'єкту (клас + поточна ситуація). Задовольнити цій вимозі можна двояко: знижуючи різноманітність керованого об'єкту або підвищуючи різноманітність управляючої підсистеми. Стосовно учбового процесу перший варіант нам давно знайомий: це робота вчителя на якогось "середнього учня" без урахування індивідуальних відмінностей, що за нашу довгу історію привело до неподільного панування фронтальних способів навчання. Сьогодні це вже нікого не влаштовує.

Другий варіант теж не можна назвати таємним незнайомцем: багато вчителів докладають зусилля до розширення свого методичного багажу. Звичайно це відбувається шляхом накопичення засобів і прийомів навчання і часто приводить до добрих результатів. Але в конструкції моделі навчання засобу і прийоми складають нижній ярус, що, звичайно, обмежує можливості творчого зростання вчителів. Адміністрація школи поступила б вельми розумно, якби змогла підняти самоосвітню діяльність вчителів на більш високий ступінь узагальнення – на рівень методів і форм організації навчання.

Класифікацію методів навчання можна побудувати по-різному в залежності тому, яке відношення покласти в основу.

Як основне відношення використовуватимемо відвертість елементів цієї схеми для учня. Якщо учень знає, з якого знання треба виходити, через які проміжні результати пройти у вивченні теми, яким чином їх досягти, то його функції в навчанні зводяться до того, щоб запам'ятати і в потрібний момент відтворити все це. Таким чином, можна говорити про репродуктивний або пояснювально-ілюстративний метод навчання. Якщо до учня не доводяться проміжні результати, але відкрито все інше, то маємо програмоване навчання. Дійсно, учень знає, з чого виходити і що робити. Отримавши результати по першій частині програми дій, треба перейти до виконання другої частини програми, і так далі до отримання планованих результатів.

Процес в цьому випадку повністю детермінований.

Хай тепер відкриті проміжні результати, але про спосіб їх отримання учням не повідомляється. Тоді доводиться пробувати різні шляхи, користуючись безліччю евристик, і так повторюється після кожного оголошеного проміжного результату (мал.2а – наведено нижче).

Перед нами стандартна схема евристичного пошуку, тобто ми говоримо про евристичний метод навчання. Тепер можна заховати і проміжні результати, і шляхи їх досягнення. Тоді учень має суперечність між наявними і необхідними знаннями і потрапляє в проблемну ситуацію. Його пошук набуває складнішого характеру (мал. 26). У такому разі вчителем вибраний проблемний метод навчання.

Розглянуті методи будувалися на тому, що учень знав початкові умови. Це досягалося домашнім завданням, ввідним повторенням, спеціальними формами опиту і так далі. Проте останнім часом все більшою популярністю користується навчання, коли початкові умови вчителем не виділяються, а відбираються самим учнем залежно від його розуміння задачі. З цих умов він одержує результати, порівнює їх з планованими, а при отриманні розбіжностей з метою повертається до початку, вносить зміни в свої початкові умови і знов проходить весь шлях (мал. 3).

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Особливості професійної діяльності педагога
Професійна діяльність педагога є дуже складною: як за своїм змістом, так і за своєю формою. Педагогічна діяльність - особливий вид суспільно корисної діяльності людей, свідомо спрямованої на підготов ...

Головні напрямки реалізації завдань реформування освіти
Не так давно у Міносвіти й науки України відбулося обговорення проекту Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті. Власне, вищезгаданий документ на час обговорення був не більш ніж ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com