Технологічні підходи співвідношення фізичного і розумового розвитку школярів

Відповідно до мети дослідження необхідно було вирішити наступні ЗАДАЧІ:

1. Дослідити особливості розвитку особистих властивостей (що проявляються у фізкультурно-спортивній діяльності), фізичній підготовленості, успішності, динаміку показників здоров'я у молодших школярів.

2. Дослідити залежність шкільної успішності, фізичної підготовленості і захворюваності учнів молодшого шкільного віку за роками навчання.

3. Розробити оптимізаційну модель побудови здоров’язберігаючого навчального процесу з фізичної культури.

4. Розробити методику гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, спрямовану на досягнення оздоровчого ефекту.

Вирішення поставлених задач визначило вибір наступних методів дослідження:

1.Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.

2.Педагогічне тестування.

3.Анкетування.

4.Методи математичної статистики.

Вибір літературних джерел визначався вивченням проблеми шкільної фізичної культури.

Вивчення стану викладання фізичної культури в загальноосвітніх школах аналізувалося на основі опублікованих статей в журналах і наукових збірках. Загальний об'єм літературних джерел – 42.

Для визначення успішності досліджуваного контингенту проводився аналіз поточної учбової документації (класних журналів) з метою виведення середнього арифметичного бала успішності кожного школяра, що включає успішність з 4-х предметів: рідна мова, читання, математика, Я і Україна.

Для визначення рівня здоров'я учнів і виявлення характеристики захворюваності аналізувалися медичні картки учнів молодших класів ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Борщева. Показник захворюваності визначався кількістю випадків захворювання грипом і ГРЗ за період спостереження в групах.

Р= кількість випадків х 100;

число спостережених

Де Р – показник захворюваності.

Рівень здоров’я визначався:

– низький (більше 2-х випадків захворювання в рік);

– високий (2 і менше захворювань в рік)

2.2.2 Педагогічне тестування

Педагогічне тестування проводилося для визначення рівня фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку. За основу бралися контрольні нормативи (тести), рекомендовані типовою навчальною програмою з фізичного виховання з направленим розвитком рухових здібностей [39]. Шляхом тестування визначався рівень розвитку:

•швидкісних здібностей: біг на 30 метрів з високого старту (хлопчики, дівчатка). В забігу брали участь не менше двох чоловік, час визначався з точністю до 0,1 секунди;

•швидкісно-силових здібностей: стрибок в довжину з місця (хлопчики, дівчатка). З трьох спроб кращий результат йшов в залік, довжина визначалася в сантиметрах.

•координаційних здібностей: човниковий біг 3x10 метрів (хлопчики, дівчатка), Результат фіксувався з точністю до 0,1 секунди;

•силових здібностей: підтягування на високій (хлопчики) і низькій (дівчатка) перекладині. Результат визначався кількістю правильних виконань цієї вправи;

•гнучкості тулуба: нахил вперед з положення сидячи на підлозі (хлопчики, дівчатка). Відстань між п'ятами піддослідного дорівнювала 20-30 см.

•витривалості: шестихвилинний біг (хлопчики, дівчатка). Біг виконувався в спортивному залі по розміченій доріжці, в забігу одночасно брало участь по 6-8 чоловік. Результат визначався в метрах.

Перед початком кожного тестування в класах проводилася розминка, що складається з бігу і загальнорозвиваючих вправ на всі групи м'язів. Тестування проводилося в стандартних умовах спортивного залу.

Для визначення властивостей особистості, що проявляються молодшими школярами в процесі фізкультурно-спортивної діяльності, використовувалася анкета (додаток 1), запропонована Л.С. Солнцевою та В.В. Медвєдєвим і модифікована С.В.Барбашовим.

При заповненні анкети вчителю потрібно було дати кількісний вираз ступеню розвитку кожної особистісної якості у вигляді бальної оцінки від 1 до 10 кожному учню класу, враховуючи, що 10 балів – найвищий ступінь вираженості особової якості, 8-9 – висока, 5-7 – середня, 2-4 – низька, 1 – відсутність даної якості. Для оцінювання було запропоновано 21 особову якість.

В заповненні анкети брали участь вчителі, які проводили уроки в початкових класах.

Для оцінки рівня освіченості молодших школярів використовувався тест фізкультурно-валеологічної освіченості (ТФВО), розроблений Н.В. Матюніною, С.В. Барбашовим (додаток 2-3), що відноситься до тестів шкільних досягнень і розрахований на визначення навчальних успіхів учнів в області знань і уявлень про фізичну культуру і спорт.

Математична статистика застосовувалася для обробки матеріалу, одержаного в результаті досліджень. При цьому визначалися наступні параметри:

х - середнє арифметичне;

а - середнє квадратичне відхилення;

t - критерій Стьюдента;

Р - рівень значущості.

Дослідження проводилися в період з 2007 по 2008 навчальний рік на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та №2 м. Борщева. В дослідженні взяли участь 100 дітей, які навчались в 1-2-х класах. У склад експериментальної групи увійшло 50 учнів – 24 учня першого класу і 26 учнів 2 класу – (школа №2), і контрольної – 50 учнів. З них 27 учнів першого класу і 23 учня другого класу(школа №1).

Нове про педагогіку:

Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури
Останнім часом особливо гостро постає питання про напрями розвитку фізичного виконання в загальноосвітніх школах. Чинна начальна програма, яка передбачає два уроки фізичної культури щотижня, не забез ...

Історія розвитку української кераміки
Освоєння людиною глини — першого пластичного і порівняно твердого матеріалу для виготовлення місткостей (посуду) та магічно-ритуальних фігурок — припадає на епоху палеоліту. Гончарне виробництво перв ...