Проблеми сучасної освіти

Однією з основних проблем сучасного стану освітньої системи є невідповідність її змісту суспільним і культурним вимогам, рівню розвитку науки, внутрішній логіці самої системи освіти; відсутність дієвих механізмів оновлення змісту освітніх технологій.

Достатньо тривалий час дитина виступала як об'єкт, а не як суб'єкт учбово-виховних дій. Учень при цьому представляється як свого роду інженерно-технологічний об'єкт, яким можна управляти за допомогою зовнішніх дій, стандартів та нормативів. В рамках даної моделі реалізовувалося уявлення про те, що основною метою навчання є оволодіння певними знаннями, уміннями і навичками.

При цьому, якість засвоєння знань учня визначалась по тому, наскільки вірно і міцно він запам'ятав, відтворив, зробив за зразком. На думку М.Н.Берулави таке навчання не орієнтовано на формування навиків саморозвитку особистості. Пізнавальна активність учня при цьому залишається поза увагою педагогів.

Однією з цілей чергового етапу реформування системи освіти є оволодіння кожною людиною базовими цивільними і культурними цінностями, його особистою участю в культурному і духовному житті країни. Для цього, на думку багатьох авторів необхідно підвищити якість освіти і її цілеспрямованість на задоволення особових запитів, потреб.

У зв'язку з цим виникає необхідність оновлення змісту освіти. Для вирішення цієї проблеми необхідно підтримувати ті позитивні тенденції в розвитку системи освіти, які вже склалися в умовах її реформування, серед них: переорієнтація освітнього процесу на оволодіння різними способами освоєння культури учнів, розвиток у них навиків самостійної роботи і творчості; розвиток орієнтації на більш повне використовування освітніх можливостей соціокультурного середовища та інші.

На новому етапі реформування оновленню піддається і зміст виховної роботи. Особлива увага в концепції реформування звертається на створення умов для ефективних занять фізичною культурою і спортом.

Багато вчених сходяться на думці, що криза державної системи фізичного виховання і неготовність самої фізичної культури розвиватися поза цією системою обернулися для суспільства рядом негативних наслідків, що відобразилися у виключенні даного явища з життєдіяльності сучасної людини.

Таким чином, виникла необхідність перебудови системи фізичного виховання дітей і молоді на основі принципів гуманістичної педагогіки і психології: посилення уваги до особистості кожної людини як вищої соціальної цінності, перетворення учня з об'єкту соціально-педагогічної дії педагога в суб'єкта активної творчої діяльності на основі розвитку внутрішніх мотивів до самовдосконалення і самовизначення, формування у людини мотивації до різностороннього і гармонійного розвитку і тому подібне. До числа перспективних напрямів в удосконаленні організації фізичного виховання дітей і молоді відноситься переорієнтація на можливо більш повний облік індивідуальних морфофункціональних особливостей людини в процесі їх фізичного виховання, на обов'язкову відповідність змісту фізичної активності щодо вікового розвитку людини і фундаментальним закономірностям цілеспрямованого перетворення їх фізичного потенціалу, сприяючого у тому числі, збереженню і зміцненню здоров'я.

Нове про педагогіку:

Вплив професійних якостей соціального педагога й соціального працівника на взаємини із клієнтами Центрів соціальної допомоги родині й дітям
Удосконалювання форм, змісту роботи центрів соціального обслуговування родини й дітей лежить у руслі рішення завдань по наданню ефективної допомоги батькам, у встановленні сприятливих внутрісімейних ...

Аналіз ефективності туристсько-краєзнавчої діяльності та рекомендації щодо її організації з метою у профілактики деривації та гуманного розвитку особистості
Формування системи розвитку цінностей особистості, гуманістичних цінностей підлітків зокрема – це складний процес, що включає цілу низку перетворень, адже для того, щоб норми, які включені в суспільн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com