Проблеми сучасної освіти

Однією з основних проблем сучасного стану освітньої системи є невідповідність її змісту суспільним і культурним вимогам, рівню розвитку науки, внутрішній логіці самої системи освіти; відсутність дієвих механізмів оновлення змісту освітніх технологій.

Достатньо тривалий час дитина виступала як об'єкт, а не як суб'єкт учбово-виховних дій. Учень при цьому представляється як свого роду інженерно-технологічний об'єкт, яким можна управляти за допомогою зовнішніх дій, стандартів та нормативів. В рамках даної моделі реалізовувалося уявлення про те, що основною метою навчання є оволодіння певними знаннями, уміннями і навичками.

При цьому, якість засвоєння знань учня визначалась по тому, наскільки вірно і міцно він запам'ятав, відтворив, зробив за зразком. На думку М.Н.Берулави таке навчання не орієнтовано на формування навиків саморозвитку особистості. Пізнавальна активність учня при цьому залишається поза увагою педагогів.

Однією з цілей чергового етапу реформування системи освіти є оволодіння кожною людиною базовими цивільними і культурними цінностями, його особистою участю в культурному і духовному житті країни. Для цього, на думку багатьох авторів необхідно підвищити якість освіти і її цілеспрямованість на задоволення особових запитів, потреб.

У зв'язку з цим виникає необхідність оновлення змісту освіти. Для вирішення цієї проблеми необхідно підтримувати ті позитивні тенденції в розвитку системи освіти, які вже склалися в умовах її реформування, серед них: переорієнтація освітнього процесу на оволодіння різними способами освоєння культури учнів, розвиток у них навиків самостійної роботи і творчості; розвиток орієнтації на більш повне використовування освітніх можливостей соціокультурного середовища та інші.

На новому етапі реформування оновленню піддається і зміст виховної роботи. Особлива увага в концепції реформування звертається на створення умов для ефективних занять фізичною культурою і спортом.

Багато вчених сходяться на думці, що криза державної системи фізичного виховання і неготовність самої фізичної культури розвиватися поза цією системою обернулися для суспільства рядом негативних наслідків, що відобразилися у виключенні даного явища з життєдіяльності сучасної людини.

Таким чином, виникла необхідність перебудови системи фізичного виховання дітей і молоді на основі принципів гуманістичної педагогіки і психології: посилення уваги до особистості кожної людини як вищої соціальної цінності, перетворення учня з об'єкту соціально-педагогічної дії педагога в суб'єкта активної творчої діяльності на основі розвитку внутрішніх мотивів до самовдосконалення і самовизначення, формування у людини мотивації до різностороннього і гармонійного розвитку і тому подібне. До числа перспективних напрямів в удосконаленні організації фізичного виховання дітей і молоді відноситься переорієнтація на можливо більш повний облік індивідуальних морфофункціональних особливостей людини в процесі їх фізичного виховання, на обов'язкову відповідність змісту фізичної активності щодо вікового розвитку людини і фундаментальним закономірностям цілеспрямованого перетворення їх фізичного потенціалу, сприяючого у тому числі, збереженню і зміцненню здоров'я.

Нове про педагогіку:

Зміст підготовки та проведення зустрічі учнів с передовиками виробництва
Навчальна мета: розширити знання учнів про технічні дисципліни, організацію праці та побуту викладачів. Розвивальна мета: формувати потребу школярів до праці, розвивати інтерес до професії "Вчит ...

Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду
Розглянемо досвід проведення занять добукварного періоду. За програмою на нього відведено 64 години, але нами було проведено близько 90. Почали із формування навичок учбової діяльності. Тут досягли: ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com