Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання

Педагогіка і освіта » Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання

Сторінка 2

Через спостереження починається ознайомлення дітей з графічними формами, їх істотними ознаками, положенням у просторі і на площині. Важливо, щоб учні не лише сприймали готові образи, що їх дає вчитель, а й самі відтворювали геометричні форми в процесі моделювання, креслення, вирізування, малювання. Тому центральне місце у формуванні геометричних понять займає практика самих школярів.

Пропедевтичними щодо графічних умінь і навичок є уявлення молодших школярів про величину, форму предметів та навички орієнтування у просторі. Формування уявлень про величину пов’язане із визначенням властивостей предметів, які можна виміряти. Діти вчаться порівнювати предмети за довжиною, шириною, висотою способами прикладання, накладання, складанням пар, вимірюванням за допомогою мірок, а також словесно описувати предмети щодо параметрів величини.

У процесі трудового навчання у дітей формується уявлення про величину як властивість предмету, яка може бути виміряна і описана як словесно (через використання спеціальних слів – термінів), так і з допомогою цифр. За допомогою сприймання величини предметів, їх габаритів діти вчаться орієнтуватися в предметному світі. У процесі спеціального навчання діти вчаться використовувати в своїй мові слова: довгий, широкий, високий, товстий. Так, відносно річки можна сказати, що вона довга й широка та ще глибока. Відносно струмка можна сказати, що він короткий, вузький.

Діти вчаться визначати розміри іграшок, за величиною порівнювати між собою звірів, птиць, риб. Наприклад, вовк довший і вищий від зайця. Може бути розглянуто питання: “Коли собака вища, коли сидить чи стоїть?” Треба, щоб діти пояснили, чому людина вища, як вона стоїть, а не сидить, а собака, кішка – навпаки. Коли звір сидить – його висота визначається розміром тулуба, який більший за розміри ніг.

Цікавим є порівняння зросту казкових героїв: “Хто вищий за зростом – хлопчик-мізинчик чи дівчинка-дюймовочка?” Дюйм є мірою довжини і приблизно дорівнює довжині верхнього суглоба великого пальця дорослої людини. Діти порівнюють пальчик-мізинчик із верхнім суглобом великого пальця і роблять висновок відносно зросту названих героїв.

Для порівняння предметів діти використовують способи прикладання, накладання. Коли не можна накласти предмети, потрібно користуватися міркою. На основі вимірювання можна робити висновок про результат порівняння за величиною. Міркою можуть бути палички різної довжини (для вимірювання довгих предметів треба вибрати довгу паличку).

Також у процесі трудового навчання та інших предметів у дітей формуються уявлення про форму предметів. Психолого-педагогічні дослідження Л.А. Венгер, В.В. Колечко, Т.Н. Ігнатової свідчать, що молодші школярі слабко орієнтуються у визначенні форми предметів. Форма – це властивість предмета, яка відрізняє предмети. Дизайн форми предметів, які виготовляє людина для своєї життєдіяльності, відповідає вимогам зручності, цілеспрямованості, вдосконалення. Наприклад, усі предмети транспорту мають округлу форму, щоб повітря не заважало швидко рухатися.

Завданнями ознайомлення дітей із формою предметів є:

- розрізняти й називати геометричні фігури;

- групувати фігури по різних ознаках (об’ємні, площині, круглі, некруглі);

- словесно порівнювати фігури за формою;

- виділяти елементи геометричних фігур (кути, вершини, сторони);

- виявляти властивості геометричних фігур;

- трансформувати геометричні фігури (згортати, розрізати).

Методика вивчення форми предметів передбачає запровадження практичних методів: креслення, вирізання, згортання. Завдання готуються для розвитку зорового аналізатора, рухового та дотикового. Запроваджується методичний прийом – співставлення. Наприклад, співставляються всі види чотирикутників. Для об’ємних фігур діти вчаться визначати, які площинні фігури утворюються при розрізах на однакові, неоднакові частини. Наприклад, кулю розрізали навпіл, треба визначити, яка фігура утворилася.

Основні ігри: “Доручення”, “Чарівна торбинка”, “Виклади картинку з фігур”, “Склади листівку”, “Виклади орнамент”.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Педагогічна майстерність
Поняття "педагогічна майстерність" досить широко та повно розкрите у "Педагогічній енциклопедії": "…це високе мистецтво виховання і навчання, що постійно вдосконалюється, дос ...

Розрахунок теплового режиму ЕОМ
Лабораторна робота №2 Тема: Розрахунок теплового режиму ЕОМ Мета: Ознайомитися зі способами розрахунку теплового режиму ЕОМ (розрахунок температури в центрі апарата, розрахунок температури корпуса) М ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com