Історичний розвиток форм навчання

Історично існувало декілька основних форм навчання:

Індивідуальна форма навчання – вчитель працює з одним учнем (в своєму домі чи домі учня) – найдавніша форма, що виникає ще за античних часів і домінує в освіті до XVII ст.

Індивідуально-групова форма навчання – вчитель працює з групою дітей, різних за віком і підготовкою, за індивідуальним принципом: по черзі запитує кожного учня, пояснює йому новий матеріал, надає індивідуальне завдання. Інші в цей час працюють самостійно. Розповсюджена в Європі (гарно описується у Чарльза Діккенса).

Масова форма навчання – одночасна робота з групою учнів. Одна з перших таких форм виникла у братерських школах Білорусії і України в XVI ст. і стала прототипом сучасної класно-урочної системи. Розповсюджується з XVIII ст. і домінує сьогодні. Її різновиди:

класно-урочна система – це така форма організації навчання, при якої учні розподіляються за віком і поєднуються в групи – класи з приблизно однаковим рівнем підготовки, всім викладається один і той же матеріал, заняття проводяться поурочно за попередньо складеним розкладом. Нормується також графік роботи на рік, що викликає появу понять “навчальний рік”, “навчальний день”, “урок”, “перерва між заняттями”, “навчальні канікули” та інші. Ця система залишається дуже перспективною і сьогодні і застосовується в більшості світових шкіл.

Бел-ланкастерська система, або система взаємного навчання – запропонована у 1798 році священником Беллом і вчителем Ланкастером, які одночасно впровадили її в Індії та Англії. Полягає в тому, що спочатку старші учні під керівництвом вчителя самі вивчають матеріал, а потім, отримавши відповідні інструкції, навчають своїх молодших товаришів.

система вибіркового навчання, що існує в різновидах: Батівська система в США і Мангеймська система в Європі. Батівська система полягає в тому, що урочна (колективна) робота з класом поєднується з індивідуальною позаурочною роботою із слабкими учнями. Мангеймська система припускає розподіл учнів на основі тестування за їх успішністю на класи: слабкі, середні і сильні, між якими можливі переходи.

лабораторно-бригадне навчання – прийняте у радянських школах у 20-ті роки ХХ ст. Учні розподілялися на бригади по 5-6 осіб, в складі яких самостійно вивчали рекомендований матеріал, а потім бригадир самостійно звітував вчителям за виконану роботу.

метод проектів – популярний сьогодні на Заході, поширюється в нашій країні. Група учнів отримує спільне завдання по розробці певного проекту, відповідно до якого вони повинні розподілити ролі, узгодити свої дії, а в ході розробки – навчити один одного.

Нове про педагогіку:

Педагогічні знання батьків – запорука успішного виховання
Більшість сучасних батьків свідомо прагнуть, щоб їх діти виросли всебічно розвиненими, гармонійно поєднували у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Проте у сімейному вихов ...

Роль декоративного мистецтва у формуванні художньо-естетичних інтересів учнів
Пріоритетним питанням особистісно орієнтованої моделі освіти є створення культурного середовища, сприяння становлення в дитини базису особистої культури, залучення її до світу національної та світово ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com