Аналіз ефективності туристсько-краєзнавчої діяльності та рекомендації щодо її організації з метою у профілактики деривації та гуманного розвитку особистості

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності » Аналіз ефективності туристсько-краєзнавчої діяльності та рекомендації щодо її організації з метою у профілактики деривації та гуманного розвитку особистості

Сторінка 3

По-третє, спілкування у позашкільному навчальному закладі туристсько-краєзнавчого спрямування у різних ланках взаємин ("педагог-гуртківець", "гуртківець-гуртківець", "гуртківець-навколишнє середовище") може стати дієвим засобом формування гуманістичних цінностей підлітків за умови створення атмосфери психологічного комфорту, встановлення особистого контакту на основі паритетного партнерства з урахуванням етичних норм людських взаємин, забезпечення емоційного благополуччя і задоволення вихованців, використання вербальних і невербальних засобів взаємодії, надання підліткам свободи вибору та волевиявлення, створення сприятливого середовища для самоактуалізації та розвитку індивідуальності та самоцінних форм активності вихованців.

Окрім цього важливо виробити певне ставлення суб’єкта туризму до цієї діяльності та усвідомлення її процесу, що сприяє задоволенню певних потреб.

Сутність проблеми підліткової депривації полягає у виникненні та розвитку особливого вакуумного психологічного стану молодої людини внаслідок збігу цілого ряду обставин (неблагополуччя сім'ї, незадовільна якість виховання, соціальні кризові “розломи”), психологічних та фізичних причин (травми, каліцтво, психогормональні процеси підліткового віку тощо), під час якого підліток позбавлений можливості повністю задовольнити свої духовні, творчі та інші потреби, демонструє девіантну та делінквентну поведінку.

У сучасному суспільстві переважна більшість соціальних і культурних потреб підлітків не задовольняється належним чином, що призводить до ускладнення наслідків депривації та поширення її масштабів.

Зниженню рівня депривації сприятимуть інноваційні соціально-педагогічні підходи оптимізації процесу виховання, насамперед, утвердження суб'єкт-об'єктних стосунків між педагогом та підлітком, впровадження творчих нестандартних педагогічних технологій, які передбачають використання досягнень світової та вітчизняної української гуманістичної педагогіки.

Позакласна туристично-краєзнавча діяльність здатна певною мірою компенсувати відсутність інших засобів духовного збагачення депривованого підлітка через створення особливих соціально-педагогічних умов, які полягають в першу чергу у використанні системної виховної роботи, головний акцент якої – власна самодіяльна активність підлітка. Вона включає в себе три основні напрямки: формування та розвиток його соціальної активності, формування та розвиток ціннісних орієнтацій, формування здатності самовизначення підлітків, що здійснюються за допомогою певних методик, властивих педагогічному циклу туристично-краєзнавчої роботи.

В ході констатуючого експерименту щодо виявлення та оцінки рівня депривації підлітків нами були застосовані такі методики: методика-анкета “Виявлення проблем підлітків і тих способів, які вони застосовують для їх вирішення”; морфологічний тест життєвих цінностей; методика дослідження суб’єктивного відчуття самотності Д.Рассела—Н.Фергюсона; методика дослідження самооцінювання психічних станів Г.Айзенка; методика дослідження соціально-психологічної адаптації К.Роджерса—Р.Даймонда; анкета “Дозвіллєві пріоритети підлітків”.

Отримані нами дані показали, що більшість підлітків відчувають проблемні хвилювання, пов’язані з різними сферами життя. Деякі проблеми переживаються ними найбільш гостро. Разом з тим підлітки у більшості не прагнуть активно подолати власні проблеми, застосовуючи соціальні ресурси, що включає обговорення проблем і вирішальні дії за допомогою батьків та друзів, а також звертання до різних інстанцій. В результаті проблеми залишаються не вирішеними тривалий час, що, в свою чергу, викликає стан депривованості з подальшими моральними та психологічними відхиленнями у поведінці та діяльності. Також, за результатами проведеного дослідження нами встановлено, що 33% опитаних підлітків мають невизначену спрямованість щодо значущості тієї чи іншої життєвої сфери. У 60% виявлено прагнення до конформності, замкнутості; у 33% — високий ступінь самотності. 20% опитаних підлітків мають підвищений рівень тривожності; 34% мають високий рівень фрустрації, низьку самооцінку, побоювання невдач; агресивність, нестриманість, ускладнення в роботі з людьми проявляють 7% опитаних підлітків. Також 17% опитаних підлітків мають низькі індекси соціально-психологічної адаптованості, що пов’язано з наявністю якихось проблемних переживань. Відповідно до даних опитування можна стверджувати, що бюджет вільного часу підлітків доволі обмежений і не зорієнтований на активний відпочинок та фізичну активність. Отримані дані також свідчать, що серед опитаних відвідують гуртки (секції) 43% підлітків, не відвідують відповідно 57%. Серед причин, чому підлітки не відвідують ніяких гуртків (секцій) 12% відповіли, що не вистачає часу; 6% зазначили, що втомлюються від навчання в школі; 23% опитаних зовсім не цікавлять ніякі гуртки; 16% не знають своїх здібностей, тому й не знають який гурток їм краще підійде.

Отже, відповіді підлітків засвідчили про те, що більшість з них не задоволена тим, як вони проводять вільний час і бажають змінити це, але відсутність досвіду, як це зробити, і невміння організувати власний час не дозволяють їм зробити своє дозвілля цікавим. Також ми виявили, що найбільше часу підлітки хочуть приділяти і приділяють телевізору та комп’ютеру, які захоплюють їхню увагу, відволікають від інших пізнавальних, творчих і корисних справ, у той же час викликають агресивні або депресивні стани.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Будова слова. Науково-ігровий урок-залік
Мета. Закріпити знання учнів про морфемну будову слова, незмінність основи та змінність закінчення спорідненість слів, знання про корінь, префікс, суфікс, як значущі частини слова; Узагальнити знання ...

Форми організації навчального процесу
Метою проведення семінарських занять в коледжі є розширення самостійної роботи учнів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студент ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com