Аналіз ефективності туристсько-краєзнавчої діяльності та рекомендації щодо її організації з метою у профілактики деривації та гуманного розвитку особистості

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності » Аналіз ефективності туристсько-краєзнавчої діяльності та рекомендації щодо її організації з метою у профілактики деривації та гуманного розвитку особистості

Сторінка 2

Про важливість виховання через колектив вказує також і Т.Сущенко, яка зазначає, що згуртований колектив виконує найскладніші виховні духовно-моральні функції збагачує гуманні переживання особистості, пробуджу людську гідність, непримиренність до приниження, не прийняття думки про власну слабкість і нікчемність, надає можливість кожному для максимального творчого вираження, захищає думку, що грунтується на справедливості та моральному авторитеті.

На основі аналізу зазначеного вище можемо припустити, що якщо в туристсько-краєзнавчій групі між підлітками створиться атмосфера доброзичливості та життєрадісності, якщо, вирішуючи спільне завдання, вони навчаться згладжувати нерівності своїх характерів, поступатися один одному, поважати гідність товаришів, - в такій групі буде зароджуватися дружба та бажання прийти на допомогу, і, як наслідок, - формуватимуться гуманістичні цінності, задоволення особистими потребами.

У контексті останнього актуальною є думка В.Білоусової про те, що "педагогічна цінність групової справи визначається тим, що вона дозволяє перенести дії учнів у вчинок кожного члена групи. Саме така діяльність створює необхідні умови для осягнення школярами соціокультурних цінностей, набуття здатності жити серед людей на рівні моральності та культури".

Отже, важливою гуманістичною позицією, за якою можна забезпечити сприятливі умови для нормального розвитку і самовиявлення кожного вихованця, є створення колективу як організованого гуманного середовища для дитини, піклуючись про її безпеку, про певний порядок і традиції, які захищають її від сваволі, насильства з боку окремих індивідів. У контексті розв'язання цього аспекту проблеми необхідно зважити й на те, що особистість - невичерпне ціле (моральне, інтелектуальне, емоційне, естетичне, творче), і знайти форми розкриття, вираження, розвитку цього цілого тільки в одному колективі, через обмежені можливості організації відносин між членами цього колективу, за нашим визначенням - завдання нездійсненне.

Актуальною у контексті останнього є й думка Е.Фрома, який наголошував на тому, що "справжній колективізм передбачає безсуперечне визнання унікальної неповторності індивіда, поваги до індивідуальності іншої людини і своєї власної". Враховуючи це, гуманістичні цінності підлітка, на наш погляд, можна сформувати за умови бережливого ставлення до особистості, бажанні педагогів попри всі складнощі не порушити її індивідуальних особливостей, а зберегти їх та розвинути.

Узагальнюючи наведене вище, можна стверджувати, що якщо у згуртованому колективі підлітків пануватимуть гуманістичні традиції, створюватиметься психологічний комфорт, атмосфера, в якій особистість відчуватиме себе захищеною, потрібною, підлітки з легкістю опановуватимуть складну науку людинознавства, прилучатимуться до розпізнання таємниць саморозвитку та самовдосконалення, опосередковано розв'язуватиметься багато проблем виховання саме кожної окремої особистості, здійснюватиметься гармонія колективного й особистого.

Позитивне значення туристського краєзнавчої роботи ми з’ясовували запитавши підлітків контрольної та експериментальної групи чи вдалось їм досягти особисто важливої мети та яку із базових потреб вдалось задовольнити найбільш повно впродовж другої половини цього навчального року(таблиця 2.3.1.)

Здійснений аналіз дає підстави для певних узагальнень та рекомендацій. По-перше, духовно-моральною метою, яка відображає гуманістичну сутність позакласної туристсько-краєзнавчої роботи, є знаходження способів переконати вихованця, що він неповторний і талановитий, надання можливості кожному гуртківцю розкрити свої здібності, навчитись чомусь новому, задовольнити потреби у спілкування, відновити фізичні сили, загартуватись, покращити фізичний розвиток, усвідомити залежність збагачення його як особистості, від внеску, який він робить у важливу для кожного члена туристичного гуртка справу і гуртківців для нього.

По-друге, різноманітність доступних та емоційно насичених форм та методів туристсько-краєзнавчої роботи відкриває перед підліткам можливості виражати відверте ставлення до різних сторін життя, культурних надбань минулих поколінь, проявляти здібність до співпереживання, вміння поважати гідність іншого, виявляти інтерес до власної особистості, визначати чесноти та недоліки товаришів та впливати на процес корегування своїх недоліків завдяки процесам самовиховання.

Таблиця 2.3.1.

Потреби

Рівень виявлення до початку експерименту %

Рівень виявлення за результатами

Контрольна група

%

Експериментальна

Група %

Спілкування з друзями

80

50

85

Відновлення фізичних сил

20

15

90

Дізнатись щось нове

30

25

80

Покращити настрій

80

30

90

Покращити фізичний розвиток

80

30

90

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Особливості застосування культурологічного підходу при вивченню астрономії у школі
Специфіка астрономії і як науки, і як учбового предмету обумовлює особливі труднощі викладання її в школі. Ці труднощі мають деякий загальний характер і окремі особливості при засвоєнні що вчаться де ...

Використання художньо-дидактичних вправ та ігор для активізації образотворчості
Дитинство – суттєвий період у розвитку дитини. Характерною його особливістю є прагнення до гри. В ігровій ситуації дитина здійснює свої бажання, реалізує свої потреби, інтереси. В неї розвивається фі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com