Зміст, форми і методи туристично-краєзнавчої діяльності у позакласній роботі

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності » Зміст, форми і методи туристично-краєзнавчої діяльності у позакласній роботі

Сторінка 3

З точки зору ціннісної орієнтації процесу ми вибудовуємо таку модель виховної діяльності, щоб молода людина, розвиваючи власну Я-концепцію зберегла повагу до родини, громади, прийшла до усвідомлення змісту і обов’язково примножила набутки матеріальної і духовної культури рідного краю. Здійснення цього можливе на основі правильно організованої пізнавальної діяльності і суспільно корисної праці - «краєтворення», що передбачає участь учнів у розв’язанні певних практичних завдань. Краєтворення - це спеціально організована справа, коли учні учасники екскурсії чи туристичної подорожі виконують певну роботу спрямовану на поліпшення довкілля: беруть участь у природоохоронних акціях, відроджують традиції, повертають історичну пам'ять через влаштування музеїв, створення колекцій, збір фольклору тощо. Власне це не є чимось абсолютно новим в системі туристсько-екскурсійної діяльності школярів Однак наголошуємо на цьому тому, що в сучасній практиці намітились, як на нашу думку, тенденції до організації лише споглядального туризму.

Важливою змістовою складовою шкільного туризму є модуль « Моя країна – Україна». Такі святині українського народу як Києво-Печерська Лавра, Софія Київська, Канів (Тарасова могила), Батурин, Запорізька Січ, Хотин, Берестечко, Крути, пам’ятки садово-паркового мистецтва, архітектури, фортифікаційні споруди і таке інше, має увійти в дитячу свідомість не тільки як інформація з книги чи віртуального середовища, а й безпосередньо під час їх відвідування. Послугували б цьому і Всеукраїнські туристичні маршрути, які подані у Переліку комплексних навчально-тематичних екскурсій з учнівською та студентською молоддю «Моя країна –Україна» (з відвідуванням визначних краєзнавчих, географічних, історичних, етнографічних об’єктів), який затверджений наказом Міністерства освіти і науки України [9]. Ми переконані, що педагогічно правильно побудовані структура і зміст подорожей в межах визначених маршрутів сприяли б мотиваційному розвитку особистості, її самореалізації, формуванню життєвих компетенцій

Як ми уже відзначали, поява модуля «Глобальний світ (Світовий соціокультурний простір)» зумовлена необхідністю врахувати ті зміни, які ми спостерігаємо у світі з кінця ХХ – початку ХХІ століть. Саме тепер з багатьох причин контакти зростаючої особистості зі світом стають більш різноманітними, складними і неоднозначно фіксовані у поглядах, свідомості. Тут важливу роль відіграють, як зауважує І.З.Головінський «…необмежені можливості засобів масової інформації, а також можливість швидких і необмежених подорожей ».

Аналіз шкільної практики показує, що порівняно із 90-ми роками минулого століття, кількість дітей підліткового віку і старшокласників, які здійснюють подорожі в інші країни світу зросла у три - чотири рази Отож, збільшуються реальні, живі контакти і безпосереднє знайомство із різними державами, формами державного устрою, культурою, звичаями, економічними і технологічними змінами. Глобалізація ставить перед нами нові проблеми, і нові обставини співжиття, які виступають спонукальним фактором до двосторонньої співпраці з усіма націями.

Цей модуль як напрям шкільного туризму виконує специфічну роль у вихованні особистості. При відповідному цілепокладанні і педагогічній організації справи виникають умови для закріплення національної свідомості і подальшого ствердження національної ідеї і волі, що проявляється у бажанні творити для України, бути українцем.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Професійне самовизначення, як педагогічна проблема
У профорієнтації традиційно виділяються наступні напрямки: - профінформація; - профагітація; - профпросвіта; - профдіагностика (профвідбір, профпідбір); - профконсультація. Професійна орієнтація – це ...

Стан розробки досліджуваної проблеми у науковій літературі
У світовому і вітчизняному людинознавстві, на думку віце-президента Міжнародної академії акмеологічних наук А. Деркача, існувала значна прогалина – комплексно не вивчалася доросла людина. "Її ро ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com