Діагностика і оцінка рівня депривації підлітків

Для 23% опитаних висока значимість сфери професійної діяльності. 20% вважають найбільш значущою в своєму житті сферу захоплень. 33% опитаних підлітків отримали низькі бали по всіх сферах, що говорить про не значимість чи малу значимість даних сфер для цих підлітків (Таблиця 2.1. 3).

Таблиця 2.1.3.

Щодо життєвих цінностей, то, за отриманими даними, для 70% опитаних підлітків фактор матеріального достатку є головним сенсом існування. У 60% виявлено прагнення до конформності, замкнутості. 53% прагнуть встановлювати сприятливі стосунки з людьми. Для них самим коштовним в житті є можливість спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми. Лише 7% опитаних прагнуть досягати в житті конкретних результатів. Отримані дані відображені на діаграмі 2.

Результати, отримані за методикою дослідження суб’єктивного відчуття самотності Д.Рассела—Н.Фергюсона свідчать про те, що серед опитаних підлітків у 33% виявлено високий ступінь самотності; 14% опитаних — середній ступінь самотності; 53% — ступінь самотності на низькому рівні.

Дані, отримані за методикою дослідження самооцінювання психічних станів Г.Айзенка, свідчать, що 20% опитаних підлітків мають підвищений рівень тривожності. Високий рівень фрустрації, низька самооцінка, побоювання невдач виявлені у 34% опитаних підлітків. Агресивність, нестриманість, ускладнення в роботі з людьми проявляють 7% опитаних. Результати відображені на діаграмі 2.1.1.

Результати діагностування за методикою К.Роджерса—Р.Даймонда свідчать про те, що 17% опитаних підлітків мають низькі індекси соціально-психологічної адаптованості, що пов’язано з наявністю якихось проблемних переживань.

З метою вивчення дозвіллєвих пріоритетів підлітків, їх інтересів на дозвіллі і способів організації дозвілля, а також з метою дослідження різних аспектів проблеми дозвілля підлітків нами була розроблена анкета “Дозвіллєві пріоритети підлітків”.

Діаграма 2.1.1.

Результати проведеного дослідження показують, що поширеним серед підлітків у години дозвілля є індивідуальне споживання культури, тобто перегляд телепередач, читання газет, журналів, прослуховування радіо. Також поширеним способом проведення дозвілля підлітків є спілкування з друзями, прогулянки, відвідування барів, дискотек, гра на комп’ютері, а також пасивний відпочинок. Популярним способом проведення дозвілля підлітків також є відвідування концертів та кінотеатрів, прослуховування аудіокасет або компакт-дисків. Дещо меншою популярністю користується дозвільна діяльність, яку можна віднести до культурного споживання публічно-видовищного характеру.

Популярним для проведення дозвілля серед підлітків є відвідування комп’ютерних клубів, інтернет-кафе.

На запитання стосовно мети, якою керуються, вибираючи туристичні заняття, в основному переважають відповіді: спілкуватися з друзями та знайомими, відпочити, підняти настрій (Діаграма 2.1.2.).

Основною причиною, яка заважає проводити своє дозвілля на бажаному рівні є нестача грошей; на другому місці за кількістю відповідей — нестача вільного часу. Також має місце невміння організовувати свій вільний час та власна пасивність

Відповідно до даних опитування можна стверджувати, що бюджет вільного часу підлітків доволі обмежений і не зорієнтований на активний відпочинок та фізичну активність.

Отримані дані також свідчать, що серед опитаних відвідують гуртки (секції) 43% підлітків, не відвідують відповідно 57%. Серед причин, чому підлітки не відвідують ніяких гуртків (секцій) 12% відповіли, що не вистачає часу; 6% зазначили, що втомлюються від навчання в школі; 23% опитаних зовсім не цікавлять ніякі гуртки; 16% не знають своїх здібностей, тому й не знають який гурток їм краще підійде.

Нове про педагогіку:

Передумови та періоди розвитку природничих наук в античній Греції
Головним досягненням астрономії древніх греків слід вважати геометризацію Всесвіту, що включає не лише систематичне використання геометричних конструкцій для представлення небесних явищ, але і строги ...

Застосування культурологічного підходу у фізичної освіті
Розуміння освіти як культуровідповідного процесу дало можливість н ним сформулювати принципи, які склали основу для подальшого розвитку культурологічного підходу до освіти. До числа таких увійшли: пр ...