Для 23% опитаних висока значимість сфери професійної діяльності. 20% вважають найбільш значущою в своєму житті сферу захоплень. 33% опитаних підлітків отримали низькі бали по всіх сферах, що говорить про не значимість чи малу значимість даних сфер для цих підлітків (Таблиця 2.1. 3).
Таблиця 2.1.3.
Сфери |
Контрольна група % |
Експериментальна група% |
Освіти |
12 |
12 |
професійна |
20 |
20 |
Фізичної активності |
10 |
10 |
захоплень |
10 |
13 |
Громадської активності |
10 |
10 |
Сімейного життя |
13 |
12 |
Невизначена спрямованість |
25 |
23 |
Щодо життєвих цінностей, то, за отриманими даними, для 70% опитаних підлітків фактор матеріального достатку є головним сенсом існування. У 60% виявлено прагнення до конформності, замкнутості. 53% прагнуть встановлювати сприятливі стосунки з людьми. Для них самим коштовним в житті є можливість спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми. Лише 7% опитаних прагнуть досягати в житті конкретних результатів. Отримані дані відображені на діаграмі 2.
Результати, отримані за методикою дослідження суб’єктивного відчуття самотності Д.Рассела—Н.Фергюсона свідчать про те, що серед опитаних підлітків у 33% виявлено високий ступінь самотності; 14% опитаних — середній ступінь самотності; 53% — ступінь самотності на низькому рівні.
Дані, отримані за методикою дослідження самооцінювання психічних станів Г.Айзенка, свідчать, що 20% опитаних підлітків мають підвищений рівень тривожності. Високий рівень фрустрації, низька самооцінка, побоювання невдач виявлені у 34% опитаних підлітків. Агресивність, нестриманість, ускладнення в роботі з людьми проявляють 7% опитаних. Результати відображені на діаграмі 2.1.1.
Результати діагностування за методикою К.Роджерса—Р.Даймонда свідчать про те, що 17% опитаних підлітків мають низькі індекси соціально-психологічної адаптованості, що пов’язано з наявністю якихось проблемних переживань.
З метою вивчення дозвіллєвих пріоритетів підлітків, їх інтересів на дозвіллі і способів організації дозвілля, а також з метою дослідження різних аспектів проблеми дозвілля підлітків нами була розроблена анкета “Дозвіллєві пріоритети підлітків”.
Діаграма 2.1.1.
Результати проведеного дослідження показують, що поширеним серед підлітків у години дозвілля є індивідуальне споживання культури, тобто перегляд телепередач, читання газет, журналів, прослуховування радіо. Також поширеним способом проведення дозвілля підлітків є спілкування з друзями, прогулянки, відвідування барів, дискотек, гра на комп’ютері, а також пасивний відпочинок. Популярним способом проведення дозвілля підлітків також є відвідування концертів та кінотеатрів, прослуховування аудіокасет або компакт-дисків. Дещо меншою популярністю користується дозвільна діяльність, яку можна віднести до культурного споживання публічно-видовищного характеру.
Популярним для проведення дозвілля серед підлітків є відвідування комп’ютерних клубів, інтернет-кафе.
На запитання стосовно мети, якою керуються, вибираючи туристичні заняття, в основному переважають відповіді: спілкуватися з друзями та знайомими, відпочити, підняти настрій (Діаграма 2.1.2.).
Основною причиною, яка заважає проводити своє дозвілля на бажаному рівні є нестача грошей; на другому місці за кількістю відповідей — нестача вільного часу. Також має місце невміння організовувати свій вільний час та власна пасивність
Відповідно до даних опитування можна стверджувати, що бюджет вільного часу підлітків доволі обмежений і не зорієнтований на активний відпочинок та фізичну активність.
Отримані дані також свідчать, що серед опитаних відвідують гуртки (секції) 43% підлітків, не відвідують відповідно 57%. Серед причин, чому підлітки не відвідують ніяких гуртків (секцій) 12% відповіли, що не вистачає часу; 6% зазначили, що втомлюються від навчання в школі; 23% опитаних зовсім не цікавлять ніякі гуртки; 16% не знають своїх здібностей, тому й не знають який гурток їм краще підійде.
Нове про педагогіку:
Діагностика і оцінка рівня депривації підлітків
Отже, як нам відомо з попереднього розділу депривація – це незадоволення особистості (усвідомлене або неусвідомлене)рівнем потреб. У рамках соціології депривація визначається як неможливість доступу ...
Основні функції та принципи куратора вищої школи
До функцій куратора вищої школи належать виховна, організаторська, методично-інформаційна, координаційна, соціально-спрямовуюча. Виховна функція куратора включає його вплив через систему різноманітни ...