Концептуальні засади шкільного туризму як засобу подолання депривації підлітків

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності » Концептуальні засади шкільного туризму як засобу подолання депривації підлітків

Сторінка 1

Сучасний світ переживає не лише інформаційну, а й справжню туристичну революцію. Розвиток туризму супроводжує процес глобалізації. У різноманітних подорожах, екскурсіях беруть участь сотні мільйонів людей. За прогнозами, у 2020 р. світова спільнота мандрівників нараховуватиме 1,5 млрд. осіб. Безперечно за таких умов змінюється екзистенційний статус особистості і зростає потреба теоретичного осмислення цього феномену сучасної цивілізації як різновиду людської діяльності і відпочинку.

У нашому контексті інтерес складає філософія і педагогіка туризму як засобу задоволення психологічних, духовних, культурологічних, соціальних потреб людини. Подорожування є процесуальним виявом однієї з глибинних потреб індивіда, дійством в якому реалізується бажання людини до постійного руху, перемін у соціальному просторі і часі.

Потреба мандрувати, подорожувати є важливим імпульсом поведінки підлітка. Вивчення мотивів, які їх спонукають бути мандрівником, відвідувати інші країни, ознайомлюватись з визначними місцями займались не одне покоління науковців, письменників. Серед цих мотивів деякі мають підсвідомий характер, як от бажання переміни місць. Особливе значення має потреба свідомо пізнати цінності світу, інші народи і культуру, виявити в них оригінальне, неповторне.

Прагнення підлітка мандрувати, пізнати світ і зрозуміти нове, долучитись до нього, розширити світ власного буття закладене в його природі, а також і в ментальних ознаках .

Серед фундаментальних ідей, які утворили концептуальну основу філософської і соціально-педагогічної рефлексії туризму, є ідея, за якою саме в подорожі реалізується така визначальна характеристика людини як тяжіння до свободи. Прагнення вирватись із рутинного буття, зустрітися з незвичайним, цікавим – одна із сутнісних ознак розуміння туризму і подорожування як засобу задоволення пізнавальних, психологічних, культурних соціальних потреб дитини. Події туристичних зустрічей з усіма притаманними їм етапами – підготовка і вибір, переживання і спогади – важливий сюжет туризмологічного знання, специфічна форма рефлексії, коли особистість відчуває задоволення.

Смислове призначення туристичної подорожі дітей реалізується завдяки просторовим, часовим і соціальним умовам мандрівних подій. Саме вони формалізують усі міркування щодо туризму, формують вимоги, що якісно відрізняють туризм від інших видів дозвілля і відпочинку.

Отже, специфічний вид організованої подорожі – туризм – має такі атрибутивні, тобто невід’ємні якісні ознаки:

наявність привабливої мети (ознайомлення з культурними артефактами, пізнання, відпочинок, розвага, оздоровлення, нові знайомства);

просторово-часові координати (дім як початок і завершення подорожі)

Об’єктом дитячого туризму, як і туризму взагалі, є суспільство як життєвий простір мандрівника, джерело його культурного досвіду, якого він набуває в результаті спілкування зі світом культури, природи, іншими суб’єктами подорожування. В цілому туризм наділений значними герменевтичними потенціями, які реалізуються завдяки розумінню і сприйняттю цінностей культури шляхом їх тлумачення та специфічну інтерпретацію. Підліток, який подорожує не лише слухає, читає і спостерігає, а й особисто інтелектуально розшифровує зміст пам’яток історії, шедеврів архітектури, витворів природи. Тим самим він освоює їх, робить своїми. Пізнаючи світ іншого, водночас уявляє собі багато варіативність культурного середовища, визначає особливості буття, порівнює їх з власним життям та життям інших людей. Порівнюваність, зіставлення (компаративізм), оцінювання і самовизначення (самоідентифікація) – важливі світоглядні і соціально-психологічні ознаки, які ініціюються туристичними подіями. Внаслідок цього складається складний етико-психологічний комплекс відчуттів щодо побаченого й особисто пережитого – задоволення і незадоволення, заздрощі і гордість, радощі і розчарування.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Побудова спортивного тренування
Спортивне тренування будується відповідно до визначених закономірностей. Воно використовує досягнення різних наук: фізіології, медицини, педагогіки, біомеханіки і деяких інших. Для організму тренувал ...

Взаємозв’язок виховного процесу батьків та логопеда
Робота логопеда з родиною , що виховує дитину з порушенням мовленнєвого розвитку, має на меті надати кваліфіковану підтримку батькам; допомогти близьким дорослим створити комфортне сімейне середовище ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com