Соціалізація і виховання підлітків у процесі туристично-краєзнавчої діяльності

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності » Соціалізація і виховання підлітків у процесі туристично-краєзнавчої діяльності

Сторінка 6

Туристко-краєзнавча робота є ефективною формою тренінгу особистісного росту. Подолання природних труднощів походів, прогулянок, екскурсій сприяє формуванню у підлітків об’єктивної самооцінки особистості, усвідомленому рості власного духовного потенціалу, віри у свої сили.

На підставі цього можна зробити висновок про те, що туристко-краєзнавча робота може бути активним чинником соціалізації підлітків і вона має зайняти належне місце як активна форма організації навчально-виховного процесу.

Мета, форми, методи, умови реалізації, суб’єкти туристсько-краєзнавчої діяльності мають стати необхідною частиною реалізації освітньо – виховних завдань загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Необхідною умовою ефективності туристко-краєзнавчої діяльності у школі є використання нею потенціалу профільних установ додаткової освіти, позашкільних навчально-виховних закладів (дитячо-екскурсійні туристські станції, бази й будинки юного туриста).

Аналіз сучасного стану шкільного туризму й краєзнавства свідчить про проблеми взаємодії шкіл і профільних установ позашкільної освіти. Протягом багатьох років основним завданням профільних установ позашкільної освіти було охоплення туристично – краєзнавчою роботою всіх підлітків, створення умов для того, щоб кожен клас мав можливість брати участь у походах, а кожен учень міг виконати нормативи туристських розрядів, тобто пропаганді й організації масового туризму. Їх діяльність була спрямована на допомогу школі й учителю в організації туристко-краєзнавчої роботи. Сьогодні такі форми туристко-краєзнавчої діяльності як туристичні зльоти, клуби походів вихідного дня, та інші у масовій практиці незаслужено забуті, політика розвитку туристко-краєзнавчої роботи

До важливих особливостей внутрішнього життя туристичної групи ми відносимо самовизначення підлітка в групі, усвідомленість і цілеспрямованість діяльності, дійову групову емоційну ідентифікацію продуктивності діяльності туристичної групи і кожного його члена, самостійність, відповідальність, інтерсубєктне спілкування, етичну спрямованість, високу згуртованість.

Тому соціально-комунікативну активність особистості можна розглядати як її здатність уміти не тільки підкорятися, але і розпорядитися на користь соціальної групи і громади, усвідомлення групових, громадських і особистих інтересів, основою чого є спільність інтересів, мети, єдиного напряму групової творчої діяльності та її організації.

Групова організація туристсько-краєзнавчої діяльності, її творча спрямованість як одну з педагогічних умов стимулювання соціально-комунікативної активності і комунікативності, зокрема, тому що ця діяльність дозволяє активно виявлятися міжособовим відносинами підлітків.

Природно, що соціально-комунікативна активність не відкидає особисті інтереси, ми маємо на увазі відносне превалювання громадських, комунікативних відносин над особистими.

Комунікативність в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності є арсеналом засобів для розвитку завдатків і здібностей індивідуальності підлітка, створюючи благодатний грунт для соціально-комунікативної активності особистості, формування високоморальних характерів.

Туристсько-краєзнавча діяльність привчає оцінювати свої дії та вчинки з погляду моралі, сприяє формуванню у підлітків етичних переконань, розвиває їх волю, самостійність. Ці чинники, а також загальна боротьба за досягнення мети, сумісні переживання творчих групових радощів, співпраця в процесі спільної діяльності ефективно відображаються на стимулюванні “комунікативної здатності” (термін введено Гаймсом в 1926 р.) у підлітків.

Показниками, що характеризують соціально-психологічні умови сформованості комунікативних основ в життєдіяльності туристична груп підлітків 4-7 класів, ми визначаємо чотирма основними ознаками: а) можливість надавати один одному допомогу; б) можливість спілкування один з одним в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; в) формування якостей громадського діяча-активіста; г) прагнення допомагати навколишнім людям, школі, суспільству.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики
Важливим елементом якісного рівня впровадження в навчальний процес математичного моделювання як засобу екологічного виховання молодших школярів є специфічна класифікація, яка сприяє рухові шкільного ...

Засоби роботи з обдарованими дітьми в Німеччині
В післявоєнній Західній Німеччині проблема талантів, подібно як і тема раси була темою табу. Не було надруковано жодної публікації щодо обдарованості, та не існувало жодної організації по підтримці з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com