Соціалізація і виховання підлітків у процесі туристично-краєзнавчої діяльності

Педагогіка і освіта » Профілактика депривації підлітків в процесі позакласної туристсько-краєзнавчої діяльності » Соціалізація і виховання підлітків у процесі туристично-краєзнавчої діяльності

Сторінка 6

Туристко-краєзнавча робота є ефективною формою тренінгу особистісного росту. Подолання природних труднощів походів, прогулянок, екскурсій сприяє формуванню у підлітків об’єктивної самооцінки особистості, усвідомленому рості власного духовного потенціалу, віри у свої сили.

На підставі цього можна зробити висновок про те, що туристко-краєзнавча робота може бути активним чинником соціалізації підлітків і вона має зайняти належне місце як активна форма організації навчально-виховного процесу.

Мета, форми, методи, умови реалізації, суб’єкти туристсько-краєзнавчої діяльності мають стати необхідною частиною реалізації освітньо – виховних завдань загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Необхідною умовою ефективності туристко-краєзнавчої діяльності у школі є використання нею потенціалу профільних установ додаткової освіти, позашкільних навчально-виховних закладів (дитячо-екскурсійні туристські станції, бази й будинки юного туриста).

Аналіз сучасного стану шкільного туризму й краєзнавства свідчить про проблеми взаємодії шкіл і профільних установ позашкільної освіти. Протягом багатьох років основним завданням профільних установ позашкільної освіти було охоплення туристично – краєзнавчою роботою всіх підлітків, створення умов для того, щоб кожен клас мав можливість брати участь у походах, а кожен учень міг виконати нормативи туристських розрядів, тобто пропаганді й організації масового туризму. Їх діяльність була спрямована на допомогу школі й учителю в організації туристко-краєзнавчої роботи. Сьогодні такі форми туристко-краєзнавчої діяльності як туристичні зльоти, клуби походів вихідного дня, та інші у масовій практиці незаслужено забуті, політика розвитку туристко-краєзнавчої роботи

До важливих особливостей внутрішнього життя туристичної групи ми відносимо самовизначення підлітка в групі, усвідомленість і цілеспрямованість діяльності, дійову групову емоційну ідентифікацію продуктивності діяльності туристичної групи і кожного його члена, самостійність, відповідальність, інтерсубєктне спілкування, етичну спрямованість, високу згуртованість.

Тому соціально-комунікативну активність особистості можна розглядати як її здатність уміти не тільки підкорятися, але і розпорядитися на користь соціальної групи і громади, усвідомлення групових, громадських і особистих інтересів, основою чого є спільність інтересів, мети, єдиного напряму групової творчої діяльності та її організації.

Групова організація туристсько-краєзнавчої діяльності, її творча спрямованість як одну з педагогічних умов стимулювання соціально-комунікативної активності і комунікативності, зокрема, тому що ця діяльність дозволяє активно виявлятися міжособовим відносинами підлітків.

Природно, що соціально-комунікативна активність не відкидає особисті інтереси, ми маємо на увазі відносне превалювання громадських, комунікативних відносин над особистими.

Комунікативність в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності є арсеналом засобів для розвитку завдатків і здібностей індивідуальності підлітка, створюючи благодатний грунт для соціально-комунікативної активності особистості, формування високоморальних характерів.

Туристсько-краєзнавча діяльність привчає оцінювати свої дії та вчинки з погляду моралі, сприяє формуванню у підлітків етичних переконань, розвиває їх волю, самостійність. Ці чинники, а також загальна боротьба за досягнення мети, сумісні переживання творчих групових радощів, співпраця в процесі спільної діяльності ефективно відображаються на стимулюванні “комунікативної здатності” (термін введено Гаймсом в 1926 р.) у підлітків.

Показниками, що характеризують соціально-психологічні умови сформованості комунікативних основ в життєдіяльності туристична груп підлітків 4-7 класів, ми визначаємо чотирма основними ознаками: а) можливість надавати один одному допомогу; б) можливість спілкування один з одним в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; в) формування якостей громадського діяча-активіста; г) прагнення допомагати навколишнім людям, школі, суспільству.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Вікові особливості розвитку дітей шестилітнього віку
Початкова школа виростає з дошкілля. Цей період психологи і педагоги визначають як унікальний у психічному становленні людини, оскільки саме тоді закладаються фундаментальні основи розвитку, пробуджу ...

Історія уявлення про ліс та лісову систему
Перше наукове визначення лісу на початку XX ст. дав Г.Ф. Морозов, розуміючи під лісом сукупність деревних рослин, які притерпіли зміни у своїй зовнішній формі та внутрішній будові під впливом одна на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com