Поняття, детермінанти та наслідки депривації у підлітковому віці

Сторінка 9

Соціальна депривація - це специфічні відхилення від реальних соціальних норм поведінки і спілкування, які утворилися на основі відсутності певних умов соціалізації та можливостей усебічно засвоювати соціокультурні суспільні цінності.

Дослідження свідчать про різний вплив соціальної депривації на поведінку й діяльність людини.

Пізнавальна депривація полягає в ізоляції (самоізоляції) людини від процесів розв'язання різних мисленнєвих завдань. Йдеться про «розумове навантаження», відсутність якого призводить до гальмування розумового розвитку або навіть його регресу. Розвивається розумова «лінь».

Психокультурна депривація полягає в довготривалому відчуженні особистості від засвоєння суто людських культурних цінностей, насамперед творів мистецтва, літератури, фольклору, звичаїв, обрядів, традицій тощо.

Стосовно видів психічної депривації, то найчастіше дослідники виокремлюють сенсорну депривацію (від лат. sensus – почуття, відчуття і deprivation – позбавлення), під якою переважно розуміють «тривале, більш або менш повне позбавлення людини сенсорних вражень, яке здійснюється в експериментальних цілях». Фактично таке саме визначення дається у словнику психолога-практика і найновішому психологічному словнику. У цих джерелах про емоційну, соціальну та інші види депривації не згадується.

У Великому психологічному словнику за редакцією Б.Г. Мещерякова і В.П. Зінченка знову таке поняття, як «соціальна депривація», відсутнє, а має місце поняття «сенсорна ізоляція». Тут сказано: «Сенсорна ізоляція – утримання організму в умовах виключення з його оточуючого середовища максимально більшої кількості подразників». Проте уточнення цього поняття свідчить, що мова йде про сенсорну депривацію: «Розрізняють три різновиди умов ізоляції: 1) абсолютне уникнення подразників (сенсорний голод); 2) усунення подразників, які несуть інформацію, але без зменшення сили енергетичного впливу, який здійснюється на рецептори; 3) зведення сенсорного оточення до низки простих монотонних і повторюваних подразників».

В енциклопедії сенсорна депривація визначається як «експериментальна процедура, яка здійснюється з метою усунення або обмеження впливу на піддослідних сенсорних стимулів» .

А вже в українській психологічній енциклопедії розкрито сутність сенсорної депривації як «здійснюване в умовах експерименту тривале повне або часткове позбавлення людини сенсорних вражень».

Проте замість поняття «сенсорна депривація» деякі дослідники вживають поняття «емоційно-інформаційний голод». Так, Е. Берн робить висновок, що «відсутність емоційних зв’язків для людини може закінчитися фатально. Ці свідчення підтверджують, що існує сенсорний голод і потреба у житті дитини в стимулах, які забезпечують їй фізичний контакт». Однак автор також веде мову і про емоційну, і про соціальну депривації.

Зараз має місце тенденція виділяти окремо емоційну, когнітивну й соціальну депривації.

Емоційна депривація найчастіше визначається як недостатність можливостей для встановлення інтимного емоційного ставлення до певної особи або як розвинення подібного емоційного зв’язку (якщо такий вже було створено), а також як нестача емоцій.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Соцільно-педагогічна робота з молодіжними об’єднаннями як педагогічна проблема
Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках молодіжного руху молода людина не лише проходить ...

Еколого-виховний компонент в роботі шкільних лісництв
Слід зазначити, що теорія шкільної та позашкільної екологічної освіти завдяки працям цих авторів у 80-х роках вийшла на якісно новий рівень. Були сформульовані і науково обґрунтовані основні принципи ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com