Поняття, детермінанти та наслідки депривації у підлітковому віці

Сторінка 3

Сенсорна депривація найповніше описана в психологічній літературі. Найчастіше її визначають як тривале, більш-менш повне позбавлення людини сенсорних вражень, оскільки в умовах такої депривації актуалізується потреба у відчуттях та афективних переживаннях, що усвідомлюється у формі сенсорного й емоційного голоду.

Е. Берн пише: «Є експериментальні дані, які показують, що сенсорна депривація може викликати у людини тимчасовий психоз або стати причиною психічних порушень».

Емоційну депривацію розуміють як відсутність або обмеження переживань особистістю різних емоцій і почуттів унаслідок відсутності дії певних стимулів (сенсорних, соціальних, духовних, психокультурних та ін.).

Е. Берн припускає, що «в біологічному плані емоційна і сенсорна депривації найчастіше викликають зміни в організмі або створюють умови для їх виникнення.

Під соціальною депривацією розуміють специфічні відхилення від реальних соціальних норм поведінки і спілкування, які утворилися на основі відсутності певних умов соціалізації та можливостей всебічно засвоювати соціокультурні суспільні цінності.

Отже підлітки, які знаходяться в умовах соціальної депривації, значно менше поважають себе, виявляють недостатню цікавість до свого “Я”, ніж підлітки, які розвиваються у сприятливих соціальних умовах. У підлітків, позбавлених батьківського піклування, значно нижче, ніж у їх однолітків, представлено очікування позитивного ставлення від інших.

Це, можливо, може пояснити різницю змісту самоставлення особистості у двох груп підлітків, яких ми досліджуємо. Підлітки, позбавлені батьківського піклування, менше впевнені у собі, менше приймають себе, свою особистість. Негативні емоційні переживання, які пов’язані з власною особистістю посилюються спрямованістю підлітків на себе, ніж на інших людей.

Це змушує їх замикатися у собі, відчувати недовіру щодо інших людей, що викривляє подальший розвиток самоставлення.

У даний віковий період, коли для підлітка актуальна оцінка свого соціального значення дорослими та схвалення, прийняття групою однолітків, підліток не очікує позитивного ставлення від інших, менш впевнений у собі, що є суттєвим бар’єром для спілкування і самопізнання.

Урахування того, що саме у підлітковий вік відбувається зростання проблемних переживань, пов’язаних із власною особистістю, можемо говорити, що підлітки, позбавлені батьківського піклування, більшою мірою схильні до соціальної дезадаптації.

Підлітки, які знаходяться в умовах соціальної депривації, недостатньо компетентні в спілкуванні, оскільки дорослі висувають вимоги, які заважають відчувати цим підліткам свою успішність, самостійність. Коли підліток зіткається з соціальнлю обмеженістю, він починає відчувати свою особистісну незначущість.

Е. Берн зауважив, що «соціальна і сенсорна депривації дуже згубно впливають на людей, засуджених на довготривале одиночне ув’язнення, що викликає страх навіть у людини з пониженою чуттєвістю до фізичних покарань».

Духовна депривація виявляється в тому, що особистість повністю або певною мірою ізольована від впливу і засвоєння духовності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Організація і зміст експериментального дослідження
На основі матеріалів констатувального експерименту розроблена методика формувального експерименту. Експериментальна робота проводилася на базі Старопочаївської загальноосвітньої школи. Було охоплено ...

Роль практичного розв’язування геометричних задач
У процесі навчання математики задачі виконують різноманітні функції. Навчальні математичні задачі є дуже ефективним і часто незамінним засобом засвоєння учнями понять і методів шкільного курсу матема ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com