Поняття, детермінанти та наслідки депривації у підлітковому віці

Сторінка 10

Під когнітивною депривацією розуміється занадто мінлива хаотична структура зовнішнього світу без чіткого упорядкування його змісту, що не дає змоги розуміти, передбачати та регулювати інформацію, яка надходить ззовні.

Джейд (Jade, 1997) під депривацією розуміє «стан, при якому люди відчувають недостатнє задоволення своїх потреб».

В соціології використовуються поняття абсолютної та відносної депривації. Абсолютна депривація – це неможливість для індивіда чи соціальної групи задовольнити свої базові потреби через відсутність доступу до основних матеріальних благ і соціальних ресурсів: продуктів харчування, житла, медицини, освіти та ін.

Відносна депривація становить суб’єктивне сприйняття незбігу «ціннісних сподівань» і «ціннісних можливостей», що болюче переживаються людиною (блага та умови життя, яких, на думку людей, вони справедливо заслуговують).

Соціальна депривація – відхилення від реальних соціальних норм поведінки і спілкування.

Проте на сьогоднішній день немає глибокого аналізу всіх видів психічних депривацій, їхнього впливу на психологію особистості, її свідомість, самосвідомість, самопочуття, поведінку тощо. Насамперед чітко не розмежовані види психічних депривацій, не розкрита їхня психологічна сутність, механізми впливу на психіку, свідомість і поведінку людини. Не розкрито, які психічні утворення формує вона у психіці людини, які аспекти психіки не розвиваються загалом або розвиваються частково, які психічні механізми запускає тощо. Тому автором поставлена мета виявити види психічних депривацій, які переживає студентська молодь України початку ХХІ століття, і розкрити їхню сутність.

Дослідження вчених, які спеціалізуються у вивченні причин і наслідків депривації свідчать, що найчастіше депривація загострюється саме в підлітковому віці внаслідок суперечностей, зумовлених перебудовою психологічних та фізіологічних механізмів формування особистості.

Депривацію спричиняють негативні об'єктивні чинники в житті підлітка, зокрема ситуація, коли молода людина позбавлена можливості задовольнити потреби у конструктивному спілкуванні, творчості, особистісному самовираженні за умов її тривалості.

Стосовно проблем підлітків мається на увазі психічний стан людини, який характеризується такими ознаками:

наявність протиріч в ситуаціях особистого життя, пов'язаних з сім'єю, навчанням, з ровесниками, з ровесниками протилежної статі, з самоусвідомленням і самовідношенням тощо;

- емоційне переживання цього протиріччя та усвідомлення його як проблеми;

- бажання позбавитися цієї проблеми, вирішити її.

Підлітковий вік (від 11-12 до 14-15 р.) - це ціла епоха в житті людини, період суттєвих змін у фізіологічному і психічному розвитку, в соціальному статусі, у формах поведінки.

У психологічній літературі підлітковий вік визначається як критичний, складний, перехідний. Його кризовий характер і складність полягає у різкому подорослішати, в стрибку з дитинства в іншу вікову фазу, у нове знання. Підліток відчуває раніше невідомі йому суперечності у взаєминах між людьми, в яких він губиться, він виявляє у собі почуття і потяги, перед якими є беззахисним.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Моніторинг соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітньої школи
Діяльність соціального педагога є дуже важливою у здоров’язберігаючій діяльності школи, тому було проведено дослідження, метою якого було дослідити: рівень підготовки та обізнаність у проблемі здоров ...

Зміст підготовки та проведення зустрічі учнів с передовиками виробництва
Навчальна мета: розширити знання учнів про технічні дисципліни, організацію праці та побуту викладачів. Розвивальна мета: формувати потребу школярів до праці, розвивати інтерес до професії "Вчит ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com