Форми і методи формування етнокультурної обізнаності дошкільників

Сторінка 2

Аналіз робіт вчених з проблеми ознайомлення дітей з соціокультурним світом, дозволяє виділити методи, спрямовані на підвищення пізнавальної і емоційної активності дошкільників.

Ігрові методи і прийоми викликають у дітей підвищений інтерес, позитивні емоції, сприяють зосередженню уваги на навчальній задачі, яка стає особистою метою. Використовуючи різноманітні ігри (дидактичні, рольові, рухливі), вихователь природно і цілеспрямовано вводить дітей в народну культуру, етику, людські взаємини. Будь-які ігри легко збагачуються етнокультурним змістом і дидактичного, і розважального характеру. Не випадково ігровий досвід дошкільників обов’язково включає народні ігри, фольклорні забавлянки, лічилки, рухливі, жартівливі і інші ігри з ровесниками і дорослими.

В якості ігрового методу, який підвищує рівень засвоєння пізнавального матеріалу, часто використовуються уявні ситуації, іноді з ролями, ігровими діями, ігровим знаряддям (гра-бесіда «Нам потрібні відмінності»).

Для уточнення знань про свою країну можна запропонувати гру-подорож «Моя країна – Україна», чи гру-екскурсію «Лавка сувенірів».

Велике значення для підвищення активності й емоційності дітей мають такі ігрові прийоми, як сюрпризні моменти (наприклад, прийшла бандероль з альбомом фотографій якоїсь країни), виконання різних ігрових дій (наприклад, грають в народну рухливу гру), розігрування ролей (вихователь з’являється в образі представника іншої національності).

Цінним методом (або методичним прийомом) може бути порівняння, що дозволяє виявляти загальне та індивідуальне в історичному розвитку і культурах різних народів світу, причини схожості і відмінності. Порівняння можна використовувати як прийом на занятті. Так, дітям можна запропонувати завдання на групування і класифікацію.

Не менш важливою є можливість супроводження пізнавальної діяльності етнокультурного змісту евристичною бесідою, в основі якої метод порівняння та метод запитань. У ході такої бесіди вихователь ставить запитання, на основі спостережень, особистого досвіду, уявлень, раніше отриманих знань – порівнювати, спів ставляти окремі факти, явища, притаманні етнічним культурам, а потім шляхом роздумів робить висновки, виділяючи щось загальне, особливе чи неповторне в культурах різних народів.

Особливий інтерес викликає метод моделювання і конструювання, який поєднує словесне пояснення, практичну реалізацію та ігрову мотивацію. Даний метод використовується при роботі з глобусом, із схемами, з картами, при конструюванні типових архітектурних споруд різних народів з допомогою різних макетів міських ландшафтів, характерних для певних географічних широт.

Одним із дієвих прийомів, який дозволяє підтримувати інтерес дітей, виступає заповнення карти у формі схеми карти світу з схематично нанесеними контурами країн на різних материках. Бажано, щоб карта була великого розміру. Розміщується на рівні очей дітей і заповнюється з допомогою фломастерів, у процесі вивчення тієї чи іншої країни, народу. Попередньо діти разом з вихователем обговорюють особливості, притаманні культурі народу, вони відмітять на карті і які символи будуть використовувати.

Важливим методом в ознайомленні дошкільників з світом етнічної культури є метод проектів, що передбачає організацію спільної діяльності дітей і їх батьків, спрямованої на збір, вивчення, аналіз, а потім презентацію матеріалів, які розкривають особливості традицій, способу життя, предметів побуту, мистецтва різних народів. Основу проектної діяльності складає активізація її пізнавальної і практичної складової, в результаті якої виходить продукт, що володіє суб’єктивною, а інколи і об’єктивною новизною. (Наприклад теми проектів «Образ Баби Яги в слов’янських казках», «Японська церемонія чаєпиття», «Мій родовід»).

Всі перераховані методи використовуються педагогами в різних організаційних формах і видах діяльності. Вони підвищують рівень і якість сформованості етнокультурної обізнаності дошкільників.

Мистецтво педагогів виявляється в умінні комбінувати методи і прийоми у логічному співвідношенні їх з формою і місцем використання, віковими та індивідуальними особливостями вихованців.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Основні форми релігійного виховання у роботі сучасної школи
Процес формування духовності на основі християнських моральних цінностей значною мірою зумовлюється інтегрованим підходом до нього. Висунення інтегративності як провідної форми залучення дітей до хри ...

Історія розвитку портретного жанру
Портрет як самостійний жанр мистецтва виник тоді, коли людина стала усвідомлювати себе самостійною особою. В давнину людина була частиною цілого, частиною суспільства, йому вона підпорядковувала влас ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com