Поняття толерантності

Сторінка 2

Довідники із соціології стверджують, що толерантність – це терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, поглядів, ідей, вірувань.

Гуманістичні толерантні ідеї перебували в центрі уваги передової української громадськості. Неодноразово зверталися педагоги-гуманісти до проблеми особистості вихователя, суті його праці, наголошуючи на необхідності психологічного розуміння дитини, того, що відбувається в її душі. Про що вона умає, що відчуває. Втручатися в життя дитини треба дуже обережно, поважаючи своїх вихованців, рахуючись з їхніми інтересами, пам’ятаючи, що кожна дитина має право бути такою, якою вона є, а тому необхідно її такою і сприймати. Наполегливе й уважне спостереження за стосунками між дітьми, у колективі, бережливе ставлення до людської гідності вихованця сприяє підвищенню у нього почуття власної гідності, поваги до самого себе, віри у свої сили. Не можна підкорювати волю дитини заради зручності дорослих, домагатися слухняності вихованців шляхом заборон.

Школа, як один із важливих інститутів виховання, ще мало надає можливостей дітям для розвитку такої якості, толерантність.

Формулу гуманістичної педагогіки, що стала основою педагогіки толерантності, Ш. Амонашвілі позначив у такий спосіб: прийняти – зрозуміти – допомогти – любити – співчувати – радіти успіхові дитини – надихати. Цю формулу видатний педагог впроваджував у дію в Школі Життя, заснованої на принципах гуманно-особистісної педагогіки. Розкриваючи сутність діяльності цієї школи Ш. Амонашвілі наголошував: «Усвідомлюючи в собі імпульси життя і керуючись ідеями співжиття та співробітництва люди можуть цілеспрямовано змінювати умови життя, поліпшувати його якість і тим самим змінювати себе – вдосконалювати свою духовність, свої знання, розширювати межі своїх можливостей» .

Для цього необхідно виховувати у дітей такі риси, як любов, співчуття, співпереживання, милосердя, щирість, уміння слухати, співробітництво, терпимість (толерантність).

Згідно гуманістичних теорій особистості (А. Маслоу, К. Роджерс) основна потреба людини само актуалізація, прагнення до самовдосконалення і самовираження. Вона виражається в таких характеристиках особистості:

- прийняття себе та інших людей такими, як вони є;

- піклування про благоустрій інших людей, а не лише забезпечення власного щастя;

- налагодження з оточуючими людьми, нехай і не з усіма, доброзичливих, особистих взаємовідносин;

- відкрита і чесна поведінка в усіх ситуаціях;

- почуття гумору .

Як бачимо, у природі самої людини закладено основи толерантного відношення до оточуючих. Головне завдання за таких умов, що постає перед педагогом, виявити ці основи, розвивати і удосконалювати їх.

Ідеї толерантності, толерантної педагогіки набувають все більшого визнання в сучасному світі. Все більше країн запроваджують їх у свою освіту, державно-суспільне життя, розглядають як невід’ємний засіб взаєморозуміння, довіри між народами, збереження миру на землі.

ООН проголосила 2000 – 2010 роки Декадою Культури ненасилля, тобто толерантності, визначила 16 листопада Міжнародним Днем толерантності.

Запровадити ідеї толерантності в життя, утвердити їх в людській свідомості, поведінці можливо лише з допомогою освітньо-виховної системи, з використанням засобів педагогіки толерантності.

У доповіді ЮНЕСКО «Освіта для ХХІ століття», підготовленій міжнародною комісією під керівництвом Жака Делора, закладені важливі підвалини нової парадигми освіти, в основі якої лежать ідеї життєтворчості, підкреслюються вирішальна роль освіти у розвитку особистості, всього суспільства, у становленні мирних і дружніх взаємовідносин між усіма народами. Саме толерантність як одна з норм поведінки людини має вирішальне значення для дотримання миру та взаєморозуміння в сучасному суспільстві, що перебуває в стані прискореного соціально-економічного розвитку.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Морфологічний склад слів
Порівнюючи між собою слова, що становлять ряд словозмін, наприклад: слав-а, слав-и, слав-і, слав-у, слав-ою і т. д., сонц-е, сонц-я, сонц-ю, сонц-ем і т. д., ми виявляємо, що кожне з цих слів поділяє ...

Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей
Важливий засіб в формуванні творчої активності дітей –це використання творів образотворчого мистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності. З цією метою підбираються твор ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com