Методологія дослідження проблеми розвитку професійної компетентності педагога в загальноосвітньому закладі

Педагогіка і освіта » Розвиток професійної компетентності вчителів як педагогічна проблема » Методологія дослідження проблеми розвитку професійної компетентності педагога в загальноосвітньому закладі

Сторінка 4

В якості основних засобів досягнення цілей освіти виступають його зміст, технології, а також професійна компетентність педагога. У нових умовах слід переглядати зміст професійної компетентності, розвивати його. Чітке розуміння цієї педагогічної категорії дозволить організувати адекватні цілям формування нової професійної компетентності форми методичної та науково-методичної діяльності в школі, організувати реалізацію системи заходів щодо формування та стимулювання розвитку професійної компетентності. Cущность поняття «формування» у контексті нашого дослідження правомірно визначати як створення, складання, організацію, надання певної форми, завершеності.

Сутність поняття «стимул» (від лат. Stimulus, букв. - Загострена палиця, якою поганяли тварин, Стрекала) розглядається як спонукання до дії або спонукальна причина поведінки. Отже, стимулювання необхідно розглядати як процес прискорення діяльності з метою отримання в ній заданого результату). Стимулювання - це стрижнева соціально-психологічна функція управління, покликана заохочувати і активізувати прагнення вчителя добре працювати і добиватися високих результатів своєї праці.

Для організації системи стимулювання розвитку професійної діяльності і компетентності необхідно врахувати:

- Самовизначення керівників на розвиток діяльності шкільного колективу;

- Кваліфікацію керівників у галузі управління перетвореннями;

- Стиль спілкування в шкільному колективі;

- Характер спільної діяльності у професійно-педагогічних групах і в дитячо-дорослих шкільних групах;

- Рівень педагогічної майстерності та інноваційної компетентності вчителів;

- Чуття педагогів до нового, здатність до аналізу інноваційних процесів;

- Наявність різноманітних форм творчої професійно-педагогічної діяльності;

- Самовизначення педагогів на розвиток власної діяльності;

- Опосередковане стимулювання через посилання на авторитети в галузі педагогіки та інноваційної практики освіти.

Принципи стимулювання творчої діяльності (за М. М. Чинкін):

- Обліку індивідуального стилю творчої діяльності;

- Особистісної значущості творчого саморозвитку;

- Включеності педагога в творчий саморозвиток, у різноманітні форми професійно-творчої діяльності та спілкування;

- Індивідуалізації та диференціації;

- Єдності та взаємозв'язку педагогічної діагностики та творчого саморозвитку вчителя;

- Обліку специфіки творчого саморозвитку вчителя.

При відборі стимулів необхідно керуватися як можливостями окремих стимулів, так і обмеженнями їх застосування в конкретних ситуаціях щодо кожного педагога. Як відзначають дослідники проблеми, професійну компетентність (від лат. Competens - відповідний, здібний, досвідчений) педагога правомірно розглядати як високий рівень його підготовленості, обумовлений знанням стратегії продуктивної педагогічної діяльності, які взаємодіють у них структурних компонентів і критеріїв для вимірювання ступеня її продуктивності.

Це відповідні знання і досвід педагога, здатного антиципированной можливі результати, діагностувати їх, аналізувати педагогічну ситуацію і моделювати більш ефективну систему дій у процесі досягнення шуканих результатів, коригувати власну діяльність та обгрунтувати шляхи її подальшого вдосконалення. Дане визначення професійної компетентності педагога характеризує її як атрибут нормативно певної практичної педагогічної діяльності. Зміна позиції педагога з предметної педагогічної на поліпредметную (педагогічна, конструкторська, проектувальна, управлінська) позицію в цілісному освітньому процесі передбачає розгляд професійної компетентності педагога як учасника «педагогічного виробництва», сфери освітньої діяльності.

Професійна компетентність тут розглядається як багаторівнева система, що включає спеціальну, кваліфікаційну (рефлексивну) та організаційно-діяльнісної компетентність. Вона характеризується «як результат освоєння спеціальної (практичної) діяльності, її критеріального аналізу та механізму розвитку в процесі професійної освіти (вуз - післядипломна освіта) та становлення професіоналізму в практичній діяльності». Так, розуміється професійна компетентність є атрибутом повної технологічної схеми професійної діяльності, що складається в самостійному виборі і побудові абстрактних норм діяльності (підходів, принципів, цінностей, цілей) на основі системного аналізу соціокультурної ситуації і педагогічної дійсності, створення ідеальних і конкретних проектів навчального процесу на основі інтерпретації абстрактних норм, розробці методичних засобів для їх реалізації, практичному втіленні розроблених проектів і рефлексії педагогічного процесу і його результатів.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Умови вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних закладах нової формації
«Умова» в словнику С. Ожегова – це обставина, від якої що-небудь залежить; обстановка, у якій відбувається, здійснюється будь-що. Умови об'єктивні. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити два пі ...

Вивчення творчої діяльності вчителя адміністрацією школи під час атестації
Адміністрацією школи, шкільними методичними об’єднаннями та методичною радою розроблена технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації. 10-бальна система оцінювання І. Науко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com