Болонська система: іноземні мови та переклад

Педагогіка і освіта » Болонська система: іноземні мови та переклад

Сторінка 1

У травні 2005 р. в Норвезькому містечку Берген Україна підписала Болонську декларацію, взявши зобов’язання модернізувати до 2010 р. свою освітню діяльність в контексті Європейських вимог. Було чітко заявлено про плани нашої держави увійти в Єдиний освітній та науковий Європейський простір, зробити його гармонійним, привабливим та конкурентоспроможним на світовій арені.

Йдеться про завершення процесу упровадження визначальних принципів Болонської декларації: визнання єдиної системи наукових ступенів, перехід на два цикли навчання, запровадження європейської системи трансферу кредитів, сприяння мобільності студентів та викладачів, формування європейських стандартів якості освіти, творення єдиного європейського простору освіти та науки. На кожному саміті міністрів освіти країн-учасниць Болонського процесу щоразу доповнюють завдання та цілі єдиного освітньо-наукового простору Європи. Відповідально було сформульовано потребу в скасуванні обмеження віку для навчання, що мало б сприяти реалізації ідеї пожиттєвої освіти, а також наголошено на необхідності створення всіх умов для привабливості європейського простору вищої освіти, яка стає регульованим людським капіталом, тому для всіх очевидно, що Болонський процес має як освітньо-наукові та культурницько-просвітницькі, так і політичні й економічні, лінгвістичні, мовно-комунікативні цілі.

Відтак і роль іноземномовного спілкування, перекладацьких технологій, культурно-етичної парадигми у мовленнєвій комунікації стає життєдайною і визначальною. Звісно, що про успішність реалізації основних принципів Болонської декларації та завдань Болонського процесу в Україні треба говорити лише у контексті виваженого, але динамічного застосування гнучких механізмів гармонізації нашої системи освіти та науки з міжнародним освітньо-науковими системами та необхідної зміни освітнього законодавства відповідно не лише до вимог Болонської декларації, а й відповідно до стрімких змін як на вітчизняному, так і на світовому ринку праці.

Зараз суспільство опинилося свідком і очевидним учасником ери інформації і гуманістичної парадигми трансформації сучасного соціального знання.

Загально відомо, що знання будь-якої галузі передаються їх носіями, особистостями представниками різних країн світу у процесі мовленнєвої комунікації засобами іноземних мов та перекладу їх на рідну мову. Якби люди не обмінювались інформацією засобами мовного розмаїття, не спілкувались між собою, вони б не змогли працювати разом, формувати цілі і досягти їх, передавати свої знання, досвід і мудрість прийдешнім поколінням.

Практично все, що відбувається у цивілізованому світі, потребує в тій чи іншій мірі використання різних мов та їх перекладу.

Завдання сучасної освіти у світі, а зокрема в Україні, — сприяти опануванню молоддю іноземними мовами — ключами спілкування. Мова йде про синтез освіти і культури, розуміння педагогами, соціологами, психологами, вченими світу соціокультурних засад спілкування, про розвиток культурологічної бази викладання будь-якої дисципліни, а особливо іноземних мов.

Виникла нагальна, життєво важлива, нова культурно-етична парадигма, без якої мовленнєва іноземно-мовна комунікація сьогодні не здійснюватиметься поза поняттям “гуманізації” будь-яких, а особливо — лінгвістичних, філологічних, перекладацьких знань.

Загальновідомо, що освіта, школа і мовна парадигма кожного народу виплекана його історією. “Школа” іноземних мов в Україні - не виняток. Адже з давніх-давен Україна, як держава, дбала про виховання і освіту своєї національної еліти.

Національна еліта — це вічний та невпинний рушій інформаційного поля культури, науки, освіти народу як відкритого перманентного суспільного процесу, що до нього може долучитися кожен, хто духовно дозріє як особистість . А еліта передусім є формотворним ядром нації. Жодна нація, як відомо, не буде визнана світовою цивілізацією, якщо не опанує іноземними мовами з метою спілкування зі світом.

Видатні постаті Української історії знали щонайменше по 5 іноземних мов. Серед них, як звичайно, грецьку, латинську, французьку, німецьку. Гетьмани України Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Іван Скоропадський, не уявляли свого життя без спілкування іноземними мовами.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Значення засобів наочності у навчальному процесі початкової школи
Для вивчення багатьох об’єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує й графічні наочні посібники: картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздаваль ...

Розумовий розвиток: сутність, значення, проблеми
Нові суспільні відносини (економічні, політичні, правові, громадянські та інші), що складаються в нашій країні, передбачають формування відповідної різнобічне розвиненої особистості носія цих відноси ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com