Мистецтво спілкування, як основний елемент виховного процесу

Педагогіка і освіта » Особливості сімейного виховання дітей з порушенням мовлення » Мистецтво спілкування, як основний елемент виховного процесу

«Сама велика розкіш у світі – розкіш людського спілкування» - писав А.Екзюпері. Його основи закладаються в сім’ї, перші емоції, перші слова, азбука міміки , вміння впізнавати людей, їх настрій. Поступово спілкування ускладнюється , в нього залучаються все нові і нові елементи: мова жестів, манери і поза, інтонація і ритмічна сторона мови.

Важливе значення має мовне спілкування. Дитина рано починає копіювати батьків, переймає їх гарний і поганий настрій, хороші і погані звички, і все це засвоюється надзвичайно просто. Практично всі недоліки, які привиті дитині на 1-2 році життя , залишаються надовго, деколи на все життя. З самих перших днів дитина засвоює в сім’ї манеру говорити . Молоді батьки часто вдаються до ласкавих, «сюсюкаючих» слів, особливо стараються показати це при

сторонніх особах. Така показна сторона любові ніколи не служила доказом почуттів, тим більше , що кохання потрібне тільки двом і зовсім не цікавить оточуючих. Більше цього, використовуючи в спілкуванні «лапочка», «котик», «зяблик» і т.д., звучить не тільки смішно і вульгарно, але і фальшиво.

Наша мова багата, і збагачуючи її такими словами не додає їй особливої краси. Дорослі часто вживають слова вульгарні, жаргонні, які зневажають слух і почуття культурної людини. Такі слова лише підкреслюють недостатній культурний рівень співбесідника, який не може знайти в рідній мові потрібних слів.

В педагогічній системі В.Сухомлинського «Слово – одне з головних виховуючих засобів : користування ним потребує високої культури». Слово повинно дати дитині знання етики, що таке добро і зло, що означає бути громадянином. Подається це в формі розповіді, казки – зміст яких, яскраві героїчні образи, зрозумілі дитині. Велику увагу треба приділяти зовнішній стороні розмови, інтонації голосу з дітьми треба дотримуватися спокійного, лагідного тону. Тільки спокійна людина може донести свої думки іншому.

Бесіду з дитиною треба будувати так ,щоб дитина відчувала перш за все турботу про неї, тоді з’явиться довіра, пропаде нервовість і хвилювання. Діти перш за все сприймають інтонацію мови і реагують відповідно цьому. Якщо бесіда проходить в нав’язливому тоні, важко знайти бажаний результат, а можна і взагалі втратити контакт з дитиною.

У деяких дорослих існує думка, що при розмові з дитиною мову треба переіначувати на дитячий лад з великою кількістю ласкавих , зменшувальних слів. Чи потрібно говорити, що не існує ніякої спеціальної дитячої мови?

Мова відображає думки людини, і ніхто не має права травмувати психіку дитини. Діти не сприймають умільне сюсюкання і грубі жаргонні слова.

В ранньому віці існує повна залежність розвитку від відповідних умов виховання. Культурний рівень дитини обумовлений поведінкою членів сім’ї. Сім’я регулює поведінку дитини, її взаємовідносини з оточуючими. Так формуються інтереси і потреби, культура спілкування і її зміст , дитячий настрій , уподобання, погляди на цінності життя і способи їх досягнення. Все це забезпечується засобами спілкування.

Нове про педагогіку:

Програмно-методичні основи навчання здоровому способу життя учнів в школі
Потреба у формуванні здорового способу життя (ЗСЖ) і створенні програм навчання ЗСЖ влаштовується закономірностями змін стану здоров'я населення, характеру захворюваності, тривалості життя, що істотн ...

Місце та значення творчих завдань для розвитку творчої діяльності
Потреби швидкого економічного оновлення господарства країни, зростання інформатизації суспільства, необхідність використання передових наукомістких технологій висувають перед школою ряд завдань, сере ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com