Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я"

Педагогіка і освіта » Використання проблемних ситуацій на уроках "Основи здоров'я" у початковій школі » Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я"

Сторінка 4

Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення: перед учнем слід поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Завдання має ґрунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень; невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти; виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.

Основними критеріями визначення ефективності використання проблемного підходу на уроках „Основи здоров'я" стали: рівень якості оволодіння учнями навчальним матеріалом і забезпечення можливостей його раціонального використання в нових умовах діяльності; рівень сформованості пізнавальних потреб та інтересів учнів, бажання вчитися; розвиток творчих здібностей та емоційно-вольових якостей учнів.

Дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання проблемного підходу у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я" дозволяє виділити наступні наслідки його застосування: виникнення в учнів пізнавальної потреби в оволодінні навчальним матеріалом; становлення пізнавальної активності учня під час суб'єктивного пошуку більш узагальнених знань, які в свою чергу становлять основу для виконання наступних навчальних завдань; актуалізація раніше засвоєних знань і визначення мети пошукової діяльності; усвідомлення й суб'єктивне прийняття навчальної проблеми, зосередження уваги на об'єкті пізнання, розгортання процесів розуміння нових властивостей, зв'язків і відношень предметів, що досліджуються під час розв'язання проблемної задачі; формування пошукових продуктивних процесів мислення, що включає пізнавальну мотивацію, інтелектуально-вольову активність, відшукання невідомих елементів знань і становлення психічних новоутворень - потреб, мотивів, установок, узагальнень тощо.

Аналіз результатів теоретичного та експериментального етапів дослідження дозволив створити алгоритм ефективності використання проблемного підходу у навчанні молодших школярів, який включає в себе необхідність, ґрунтовність, систематичність, відповідність віку дитини, різноманітність форм та методів, використання на будь-якому етапі уроку, творчість вчителя.

Страницы: 1 2 3 4 

Нове про педагогіку:

Як можна редагувати малюнок редактором "Paint"
У вашому розпорядженні різні інструменти для "художньої-" творчості:палітра кольорів (рис. 1.2), кисть (рис. 1.3), аерозольний балончик (рис. 1.4),гумки для стирання (рис. 1.5), лінії для м ...

Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізна ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com