Психолого-педагогічні особливості застосування проблемних ситуацій у педагогічній діяльності з молодшими школярами

Педагогіка і освіта » Використання проблемних ситуацій на уроках "Основи здоров'я" у початковій школі » Психолого-педагогічні особливості застосування проблемних ситуацій у педагогічній діяльності з молодшими школярами

Сторінка 4

Завдання основане на тих знаннях і навичках, якими володіє учень

Невідоме, яке потрібно відкрити, складає загальну закономірність, що підлягає засвоєнню, загальний спосіб дій чи деякі загальні умови виконання дій;

Виконання проблемного завдання повинне викликати в учнів потребу у засвоєнні знань;

Запропоноване учневі проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям. Проблемне завдання повинно передувати поясненню учбового матеріалу, який підлягає засвоєнню.

В якості проблемних завдань можуть бути:

Учбові задачі;

Питання;

Практичні завдання.

Але не можна змішувати проблемне завдання й проблемну ситуацію. Проблемне завдання саме по собі не є проблемною ситуацією, воно може викликати проблемну ситуацію лише за певних умов. Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різними типами завдань.

Проблемну ситуацію, яка виникла, повинен сформулювати вчитель шляхом указівки учневі на причини невиконання ним поставленого учбового завдання чи неможливості пояснити ним ті чи інші продемонстровані факти.

Проблемні ситуації можна створювати, змінивши структуру завдання:

Завдання з недостатніми даними. Через брак якихось даних не можна дати однозначної відповіді на поставлене запитання. Учні мають проаналізувати завдання і пояснити відсутні умови.

Завдання з надлишковими вихідними даними. Зайві дані роблять завдання громіздким. Учні мають виявити необхідні для розв’язування дані і відкинути зайві.

Завдання з багатьма варіантами розв’язання. Кожен варіант оцінюється учнями з погляду його ощадливості та раціональності.

Завдання з несформульованою метою. Мета логічно випливає з вихідних даних. Учні мають виявити логіку вихідних даних, сформулювати мету завдання.

Видозмінене завдання. Уже відомий учням тип завдання перетворюється в такий спосіб на цілком новий.

Тобто учні мають проаналізувати проблемну ситуацію з інших точок зору, відмовитись від шаблонного мислення.

Є такі способи створення проблемних ситуацій:

Формою реалізації того чи іншого способу є такі дидактичні прийоми як постановка проблемного запитання, завдання, проблемної задачі, застосування поєднання слова і наочності. Виділяють такі основні способи створення проблемних задач:

1. Спонукання до теоретичного пояснення явищ, фактів, зовнішньої невідповідності між ними;

2. Використання навчальних і життєвих ситуацій, які виникають при виконанні практичних завдань у вузі, вдома чи на виробництві, в ході спостережень за природою. Проблемні ситуації в цьому випадку виникають при спробі учнів самостійно досягнути поставленої практичної мети.

3. Постановка навчальних проблемних завдань на пояснення явища чи пошук шляхів його практичного застосування. Прикладом може бути будь-яка дослідницька робота у лабораторії, на ділянках.

4. Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, що породжує суперечність між життєвими уявленнями і науковими поняттями.

5. Висунення гіпотез, формулювання висновків і їх перевірка.

6. Спонукання учнів до порівняння, співставлення і протиставлення фактів, явищ, дій, в результаті чого виникає проблемна ситуація.

7. Спонукання до попереднього узагальнення нових даних. Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться у новому для них матеріалі, порівняти з відомими і зробити самостійне узагальнення.

8. Ознайомлення з фактами, що мають ніби нез’ясований характер і є такими, що привели до постановки наукової проблеми.

9. Організація міжпредметних зв’язків.

10. Варіювання задачі, переформулювання завдань.

Отже, проблемна ситуація задається різними шляхами, але, що найголовніше - вона має знаходитися в зоні найближчого розвитку учнів. Тобто складність проблеми має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу педагога, змогли б вирішити її самостійно.

Критерієм розуміння матеріалу, індикатором готовності дітей мислити будуть запитання, які учні ставлять учителеві. Він має уважно вислуховувати будь-яке запитання, заохочувати учнів, втягувати у дискусію всю групу. Однак щоб вільна дискусія досягла своєї мети - вирішення проблеми, педагог повинен вміло провести учнів через усі етапи вирішення проблемної ситуації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Педагогічна технологія
Припустимо, є деяке уявлення про знання, уміння, ціннісні орієнтації, які повинні бути засвоєний учнем в кінці деякого періоду навчання. Їх відбір, тобто визначення змісту навчання і його глибини, не ...

Гармонічне сполучення розумового і фізичного розвитку студентів як основа підвищення спортивної майстерності баскетбольної команди ВНЗ
Завдання підготовки баскетбольної команди вузу повинна спиратися на закономірності професійної підготовки студентів. А базою професійної підготовки, на думку ряду авторів, є гармонічне сполучення фіз ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com