Психолого-педагогічні особливості застосування проблемних ситуацій у педагогічній діяльності з молодшими школярами

Психологічна наука розпізнає два види мислення - репродуктивне і продуктивне. В процесі репродуктивного мислення людина виконує завдання, спираючись на відомі правила, формули та інші теоретичні твердження. Це - застосування знань для вивчення хоч і нового питання, але подібного до попередніх. Продуктивне мислення передбачає відкриття факту, раніше невідомого: вивчення правила, обгрунтування закономірності, способу дії.

Школа поряд з репродуктивним мисленням покликана цілеспрямовано розвивати і продуктивне мислення школярів, бо саме воно забезпечує перехід до творчості. Загальновідома думка вчених, які досліджують процес навчання, що продуктивне мислення найбільш ефективно розвивається і активізується за допомогою проблемного навчання.

Проблемне навчання - це дидактична система, яка ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань і способів діяльності, включає поєднання прийомів і методів викладання та учіння, яким властиві основні риси наукового пошуку.

Творче засвоєння знань і способів діяльності учнями передбачає:

Самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;

Бачення нових проблем у знайомих стандартних умовах;

Бачення структури об’єкта, що підлягає вивченню;

Бачення нової функції знайомого об’єкта;

Вміння бачити альтернативу вирішення питання;

Вміння комбінувати раніше відомі способи вирішення у новий спосіб;

Вміння створювати оригінальний спосіб вирішення при відомих інших.

Творчість потребує оригінальності, вміння відмовитися від стереотипів діяльності.

Будь-яка дидактична система має свою специфічну технологію навчання, тобто проектування і впровадження на практиці науково обґрунтованих алгоритмів дій вчителя та учня, особливим чином скомпонованого змісту навчальної інформації, методів і засобів педагогічної взаємодії.

Технологія проблемного навчання - це спеціально створена система специфічних прийомів і методів, які сприяють тому, щоб учні самостійно здобували знання і вчилися самостійно їх застосовувати у вирішенні нових пізнавальних та практичних завдань, а не одержували знання у готовому вигляді чи вирішували задачі за зразком.

Нерідко обговорюється питання про те, чи відноситься проблемне навчання до інноваційної технології? Відповідь тут неоднозначна. З одного боку, якщо уважно придивитися до тих прийомів і методів, які в сукупності характеризують проблемне навчання як таке, то помітно, що вони добре відомі. Педагогам відомо, що учбовий матеріал засвоюється міцніше і глибше, якщо учнів зацікавити темою і протягом усього заняття підтримувати цей пізнавальний інтерес, тобто відома головна ідея проблемного навчання. В цьому розумінні проблемне навчання не є новим педагогічним явищем. Але з іншого боку, усвідомлення цього аспекту навчально-виховного процесу педагогічною спільнотою як єдиної за своїми цілями, методами, формами дидактичної технології, а також закріплення за нею особливої назви - проблемне навчання - відбулося порівняно недавно. До того ж розробка методики і широке впровадження проблемного навчання ще тільки здійснюється. Саме тому, проблемне навчання - нове педагогічне явище.

Необхідно підкреслити, що проблемність є невід'ємною рисою педагогічного процесу. Проте проблемним виступає не всяке заняття. Все залежить від того, який об’єм методів і організаційних форм, властивих проблемному навчанню, використовується на занятті.

Структурними елементами проблемного навчання виступають наступні методичні прийоми:

Актуалізація вивченого матеріалу;

Створення проблемної ситуації;

Постановка навчальної проблеми;

Побудова проблемної задачі;

Розумовий пошук і вирішення проблеми (формулювання гіпотези чи кількох гіпотез, що ґрунтуються на припущеннях і відомих фактах; доведення гіпотез, аналіз можливих помилок, передбачення природних наслідків кожної гіпотези, узагальнення);

Перевірка вирішення проблеми і повторення.

"Проблемна ситуація", "учбова проблема", "проблемне завдання" - основні поняття даної дидактичної технології.

У початковій школі проблемне навчання зводиться до проблемних ситуацій: запитання, ситуації, в яких наявне протиріччя, що не має однозначного вирішення, співставлення умов і обставин, за допомогою яких розвивається пошукова діяльність суб’єкта. Це психологічна модель умов розвитку мислення на основі ситуативно створеної пізнавальної потреби, форма зв’язку суб’єкта з об’єктом пізнання.

Нове про педагогіку:

Педагогічні умови формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях
На основі аналізу теоретичних основ досліджуваної проблеми ми виявили можливості вдосконалити процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях ...

Розвиток методики навчання біології в XX ст
Початок XX ст. став етапом пошуку нових підходів до вивчення природознавства в загальноосвітній школі. Більшу увагу було приділено змісту шкільної біології, методам навчання й виховання. Цього вимага ...