Поняття емоційної експресивності та ступінь його дослідження в психологічній літературі

Педагогіка і освіта » Емоційна експресивність у невербальній поведінці вчителя » Поняття емоційної експресивності та ступінь його дослідження в психологічній літературі

Сторінка 3

І.М. Сєченов у своїй книзі «Рефлексы головного мезга» (1866) зауважив, що різноманіття зовнішніх проявів мозкової діяльності зводиться до одного явища – м’язового руху, тим самим доводячи, що і експресивні рухи служать засобом психічних процесів. На основі ідей Сєченова став розвиватись підхід до виразних рухів як засобу об’єктивізації психологічних характеристик особистості, та засобу створення зовнішнього Я особистості. шизотипическое расстройство личности как вылечиться

У своєму труді «Объективная психология» (1907-1912рр.), відомий психоневролог В.М. Бєхтєрєв обґрунтував підхід до вивчення психіки через аналіз її зовнішніх виявлень. Особисту увагу він приділяв до міміки, експресії обличчя; він запропонував класифікацію мімічних рухів, розглядав їх індивідуальний розвиток.

Вітчизняний психолог С. Волконський у книзі «Выразительный человек» (1912р.), розглядав жести, міміку людини як особливу знакову систему, яку можна розвивати за допомогою різних вправ, приділяв особливу увагу проблемі взаємозв’язку поміж жестами, експресією людини та його внутрішнім світом.

Професор І.А. Сікорський у своїй праці «Всеобщая психология с физиогномикой» (1912г.) представив експресивні патерни найскладніших переживань людини, таких як стид, скорбота, зв’язав експресію з професійною діяльністю, вказав на різні типи людей, представлені в їх експресивному репертуарі.

Суттєвий вплив на формування теорії вітчизняної психології виразної поведінки людини відіграли ідеї одного з перших методологів С.Л. Рубінштейна, представлені у «Основах общей психологи» (1989). Включення їм розділу о виразних рухах в підручник по загальній психології надало цій проблемі не тільки фундаментальний науковий статус, а й звернуло увагу всього психологічного суспільства до експресивної поведінки людини.

Серед іноземних авторів, роботи яких мали вплив на розвиток психології експресивної поведінки, слід відмітити Д. Ефрона, який застосував структурно-лінгвістичного методу з ціллю вивчення між культурних відмінностей у рухах тіла, жестах; Р. Бердвістелла, який створив візуально-кінетичний язик спілкування; П. Екмана – патріарха англо-американської психології невербальної поведінки, засновника оригінальної нейрокультурної концепції експресивної поведінки; А. Мейерабиана, який встановив, що передача інформації здійснюється за рахунок невербальних засобів на 7%, за рахунок звукових на 38%, і за рахунок невербальних засобів на 55%.

Виразним прикладом знайдення компромісу між еволюційно-біологічним підходом та ідеями культурно-психологічного аналізу зв’язків між експресією і психічними станами людини є книга К.Ізарда «Емоції людини», де він аналізує еволюційно-біологічне значення експресії обличчя, а також показує її роль у соціальній взаємодії, описує «коди» експресивних проявів основних емоцій.

Одним із напрямків подальшого вивчення експресивних засобів спілкування у рамках лінгвоструктурного підходу було почато в роботах Б.А. Успенського та Т.М. Ніколаєвої, пізніше продовжено О.С. Ахматової, Н.І. Гореловим, Є.В. Красільніковой, Г.В. Колшанським.

Важливим етапом у розробці цієї проблеми є дослідження Алана Піза, який вказує що особливістю мови рухів тіла є те, що його проявлення зумовлено імпульсами нашої підсвідомості, та відсутність можливості підробити ці імпульси дозволяє нам довіряти цій мові більше, ніж звичайній, навіть не підозрюючи цього; та розробив методику навчання основам комунікації.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Методика организации работы по разделу «Техническое творчество 10 класс»
Метод по-гречески — «путь», «способ поведения».Под методом обучения понимается систематически применяемый способ работы учителя с учащимися, позволяющий ученикам развивать свои умственные способности ...

Форми організації навчального процесу
Метою проведення семінарських занять в коледжі є розширення самостійної роботи учнів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студент ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com