Захворюваність студентів, що навчаються в навчальних установах

Сторінка 1

За наявними даними, у середньому в кожного майбутнього студента перед вступом у ВНЗ було 1,6 захворювань, зареєстрованих у дитячі й шкільні роки. Деякі із цих хвороб певною мірою турбували студентів дотепер. У структурі зазначеної патології провідну роль відіграють хвороби органів подиху, на які доводиться половина від загального числа зареєстрованих при профілактичних оглядах захворювань. Друге рангове місце займають інфекційні хвороби, якими в шкільному віці перехворів кожний восьмий студент. Далі йдуть хвороби органів травлення, око й придаткового апарата, а також травми. Що стосується захворюваності студентів у періоді навчання, то її рівень є порівняно низьким. Так захворюваність по обертаності студентів на 1-3 курсах у середньому 295,0 випадків на 1000 людей відповідного контингенту. У її структурі основне місце відведене також хворобам органів подиху. На цьому тлі відзначається поступове збільшення частоти захворювань органів травлення, сечостатевої системи, хвороб крові й ендокринної системи.

Результати комплексних медичних оглядів, проведених бригадою фахівців у складі терапевта, хірурга, окуліста, отоларинголога й невропатолога, дозволяють зробити наступний висновок:

на кожного студента з обстеженого контингенту доводиться 0,19 захворювань або відхилень у стані здоров'я;

у структурі захворюваності домінують хвороби кістково-м'язової системи, око і їх придаткового апарата;

відзначається висока частка хвороб системи кровообігу, органів подиху й травлення.

Особливе місце в дослідженні захворюваності автори віддають взаємозв'язкам між заняттями спортом, станом здоров'я й успішністю студентів. Отримані ними дані свідчать про те, що більшість із них (дві третини) досить здорові для того, щоб відвідувати основні групи занять фізкультурою. Проте кожний третій студент є носієм хронічного захворювання, що дозволяє йому відвідувати тільки групу ЛФК. Згідно отриманим даним, 64,7% обстежених студентів взагалі не займаються спортом.

Виявлена наявність зворотньої кореляції між здоров'ям й успішністю: частка здоровіших студентів, що не перенесли захворювання, зростає по мірі пониження встигаємості. Серед встигаючих на «добре» і «відмінно» здорові 2 студента з 3, на «задовільно» - 3 з 4.

У структурі захворюваності встигаючих на «відмінно» і «добре» перші місця займають нозології обумовлені високому навчальним навантаженням: сколіоз і міопія. Для встигаючих на «задовільно» характерна низька частота їх загальної захворюваності – в 2 рази нижче, чим в «відмінників», і більш ніж в 5 раз нижче, чим в «ударників». На перших місцях перебувають хвороби органів подиху й органів травлення. Для них характерна вкрай низька частка хвороб ока і їх придаткового апарата й хвороб кістково-м'язової системи.

Результати вивчення фізичного розвитку показали, що гармонічним воно є лише в 44,6% студентів, дисгармонійним – в 31,4% і різко дисгармонійним – в 24%. Середні, нижче середнього й низького росту студенти мають більшу ймовірність надлишку маси тіла, тоді як на високі й вище середнього зросту студентів слід звернути підвищену увагу в плані вирішення проблем дефіциту маси тіла. Таким чином, більшість студентів потребують регулярного проведення лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів.

Дослідження особливостей способу життя показало, що курять 28,4% опитаних студентів, а зловживає спиртними напоями – 36%. Тривожність цієї інформації підвищується при порівнянні з іншими компонентами здоровішого способу життя: займаються фізичними вправами, роблять зарядку тільки 20,5% опитаних, відвідують спортивні секції – 6,8%, займаються бігцем з підтюпцем – 2,5%, намагаються дотримувати режиму дня – 17,8%, стежать за своїм харчуванням - 14,5%, регулярно консультуються з лікарем – 8,3% і, нарешті, під час канікул виїжджають у вдома відпочинку й санаторії – 5,9%.[41,42]. Згідно з результатами досліджень, причина наявності шкідливих звичок у студентів – стреси, викликані перевантаженістю навчальних програм, невпорядкованістю побуту й дозвілля, відсутністю нормальних механізмів релаксації, украй необхідних при такій інтенсивній роботі, як засвоєння сучасних навчальних програм. Але переважна більшість студентів віддають перевагу пасивним формам дозвілля. Активні форми відпочинку – заняття спортом, робота в саду, робота на присадибній ділянці – залучають у сукупності тільки мала кількість студентів. Використовувані студентами механізми релаксації, форми дозвілля вкрай недостатні для компенсації витрат нервової, психічної енергії, необхідних для успішного навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Специфіка індивідуального підходу в педагогічній роботі з важкими дітьми
У сучаснiй педагогiчнiй та психологiчнiй лiтературi знаходимо характеристику двох груп таких дiтей, вiдповiдно до причин, що викликають рiзнi вiдхилення вiд звичайних норм поведiнки. До першої групи ...

Роль громадських організацій на поширення освіти на поділлі наприкінці хіх початку ХХ століття
Досліджуваний період характеризується поступовим розширенням спектру громадського життя в містах. Одним із його проявів була багатогранна діяльність різноманітних товариств, які спрямовували свою роб ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com