Стан проблеми формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності у масовому педагогічному досвіді

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Стан проблеми формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності у масовому педагогічному досвіді

Сторінка 1

Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку індивідуальності учнів, їхнього інтересу.

Щоб з’ясувати стан розвитку в молодших школярів пошукової діяльності на уроках у шкільній практиці, проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання різних засобів пошукової діяльності на уроках. Констатуючим експериментом було охоплено вчителів початкової школи Старопочаївської ЗОШ I-III ступенів та Будецької ЗОШ I-II ступенів. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

У процесі експериментального дослідження нами проведено анкетне опитування вчителів початкових класів (див. додаток Б). Результати анкетного опитування показали, що більшість вчителів (75%) періодично формують пошукову діяльність. 20% – часто формують, а 5% – практично не формують взагалі.

Відповідаючи на друге запитання (З якого класу, на вашу думку, доцільно формувати у дітей пошукову діяльність?), усі вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчив дітей, надавав їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над формуванням пошукової діяльності учнів підвищує продуктивність праці учнів, швидкість і стійкість запам'ятовування природничих понять. Зростає рівень успішності дітей, чи не основний показник їх діяльності в школі.

На питання "На яких уроках найчастіше ви формуєте пошукову діяльність?" 65% відповіли, що на уроках природознавства, 25% – на уроках математики, 10% – на уроках трудового навчання, рідної мови, основи здоров’я та ін.

На наступне запитання (Які способи ви використовуєте для формування пошукової діяльності на уроках?) 75% учителів назвали використання проблемних ситуації та дослідів.

Щодо відповіді на запитання "Які завдання ви використовуєте для цього?", то вчителі вказали такі завдання: доведи, порівняй, проведи дослід та ін Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.

Відносно питання "Чи є у підручниках завдання для формування пошукової діяльності?", то вчителі відповіли, що є, але в недостатній кількості.

У процесі бесіди усі вчителі зазначали, що завдання сучасної школи – на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявити обдарованих вихованців, допомагати їм у самопізнанні, розвиткові, заохочувати дитячу творчість, виробляти індивідуальну програму організації навчально-пізнавальної діяльності, аби оптимально завантажувати розумові здібності обдарованого школяра. У сучасній школі, на їх думку, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних способів формування пошукової діяльності дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

Аналіз 40 відвіданих уроків засвідчив, що педагоги використовують різноманітні способи формування пошукової діяльності у молодших школярів.

Аналіз публікацій, присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо даної проблеми засвідчив, що вчителі – практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б формуванню пошукової діяльності учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь.

Зокрема, Галузінська М.Г., директор середньої загальноосвітньої школи № 1, м. Чернівці, говорить, що процес мислення виникає із спроб знайти вихід із складного становища, а ускладнення виникає в тому випадку, коли той, хто пізнає, побачив суперечність, яка є основою ускладнення і стимулом до пошуку.

Першим етапом пошуку є відтворення наявних знань, фактів, які лежать поруч з новим явищем і під час співставлення з’ясовується їх схожість та відмінність.

Другий етап пошуку – накопичення фактів доказу, встановлення нових зв’язків і закономірностей, які дозволяють дати вичерпне пояснення об’єкта, що вивчається, і вирішити суперечність. На початковій стадії проблемного навчання учні повинні одержати від вчителя точні вказівки, де вони зможуть знайти додаткові відомості. Ні в якому разі не повинна знижуватися активність пошуку учнів. Організовуючи пошук, вчитель повинен чітко уявляти, з якими труднощами в засвоєнні матеріалу зіткнуться слабкі, середні й сильні учні, і надати їм диференційовану допомогу.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Поняття як перший ступінь логічних форм мислення
Оволодіння будьякою наукою немислиме без опанування системою поняття цієї науки. Поняття – це форма мислення, в якій відображається суть предметів і явищ реального світу в їх істотних необхідних озна ...

Інтерактивні засоби, методи та вправи, що можуть бути використані на уроках алгебри в 7 класі
Щоб встановити характерні риси інтерактивних уроків, визначимо в чому полягає суть звичайного уроку. А суть звичайного уроку полягає перш за все у традиційності структури уроку. Кожен стандартний уро ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com