Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Сторінка 7

Творчі проекти – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Ігрові проекти – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту.

Інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

Практико-орієнтовані проекти – результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду).

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові. За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців). На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Долучаючись до проектної діяльності, її учасники працюють над навчальним проектом, пов'язаним із вирішенням певних проблем. При цьому вони набувають знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмета, а за своїм особистісним сенсом – за межі звичного шкільного середовища, пов'язуючи учнів з реальними соціальними проблемами. Розглянемо зміст діяльності учасників проекту на кожному його етапі.

І етап. Організація проекту

Етап визначення вчителем стратегії діяльності, яка полягає у виборі виду й теми проекту; формулюванні провідної проблеми та дидактичної мети. До роботи на цьому етапі молодші школярі не долучаються.

Вибір теми навчального проекту

Вибір учителем теми навчального проекту залежить від навчальної ситуації з певних предметів, власних професійних інтересів, можливостей та здібностей учнів. Якщо проектна діяльність уже стала зрозумілою та прийнятною для учнів, вони можуть запропонувати свої теми, керуючись при цьому не лише пізнавальними, а й творчими або прикладними потребами. Наприклад, вивчаючи тему "Складові їжі" з навчального курсу "Основи здоров'я", в учнів може виникнути питання: "Цукор приносить більше шкоди (псування зубів, ожиріння) чи користі (додаткова енергія для організму)?". Щоб вирішити цю проблему, вчитель пропонує виконати проект "Цукор – друг чи ворог?" Таке формулювання теми, насамперед, зацікавить учнів, оскільки вони не байдужі до солодощів; потім змусить замислитись над правильністю однозначної відповіді; можливо, проблема спричинить суперечку серед дітей і викличе бажання колективно її дослідити. Якщо навчальний проект буде парним або індивідуальним, можна виділити підтеми з такими робочими назвами (творчі назви власних проектів учні добирають самостійно): "Детективи цукру", "Хто живе вічно солодким життям?", "Як виготовляють цукор?", "Історія цукру", "Чому цукор називають "білою смертю"?", "Чи існують солодощі без цукру?", "Як визначити вміст цукру в продуктах?" та інші.

При виборі теми проекту вчителю варто орієнтуватись на такі критерії:

чи дійсно серйозно захопить учнів пропонований проект;

чи піддаватиметься він успішній реалізації з їхнього боку;

чи буде мати практичний, особистісно чи соціально значущий результат;

чи зумовить виконаний проект у процесі його реалізації подальшу серію проектів.

Формулювання провідної проблеми та дидактичної мети

Як уже зазначалося, в основу кожного навчального проекту покладене вирішення певної проблеми. З її формулювання, у свою чергу, випливають мета й завдання проектної діяльності учасників. Визначаючи проблему проекту, вчитель має усвідомлювати, чи вона буде актуальною для учнів, стане стимулом їхньої активної пізнавальної діяльності, а її вирішення зумовить утворення нових Постановка проблеми передбачає створення проблемної ситуації. Зауважимо, що постановка проблеми не завжди призводить до проблемної ситуації. Проблема не цікава учням, якщо вона не пов'язана з їхнім життям, має загальний характер або не адекватна рівню знань і вмінь (є занадто простою чи складною).

II етап. Планування проекту

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Нове про педагогіку:

Засоби екологічного виховання молодших школярів
На певному етапі біологічної еволюції наші далекі предки "вийшли з сфери суцільного підпорядкування біологічним законам і самі стали джерелом творення культурогенного потоку інформації, завдяки ...

Основні причини, що приводять до виховання педагогічної занедбаності учнів
У педагогічних працях розглянуто широкий спектр проблем, пов'язаних з вихованням підростаючого покоління. Зокрема, це проблема родинного виховання дітей та підлітків, оскільки «сім'я . — це первинний ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com