Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Запиши зменшуване.

Заміни від'ємник сумою розрядних доданків.

3.Прочитай пошепки знайдений вираз (від числа . відняти суму . і .).

Згадай правило віднімання суми від числа.

Подумай, який спосіб розв'язання тут найзручніший.

Обчисли приклад і зроби перевірку.

Для самостійного ознайомлення з новим матеріалом у третьому-четвертому класах цілком доступні й нові види задач. У методичній літературі підкреслюється, що сучасна програма початкових класів ставить вимогу формувати в дитини вміння розв'язувати не певний вид задач, а будь-які. Саме тому система добору й розміщення їх у підручниках спрямована на забезпечення сприятливих умов для узагальнення способів дій.

У визначенні змісту і характеру допомоги під час розв'язування задачі звичайно класовод орієнтується на загальні вимоги до роботи над нею. Готуючись до уроку, корисно продумати, який вид короткого запису найдоцільніше застосувати під час розв'язку: починати розбір від шуканого чи від даних, орієнтуючись на основне питання задачі; чи допускає задача різні способи розв'язку і, якщо так, то який з них раціональніший; як оформити розв'язок. Роботу краще будувати так, щоб ініціатива вчителя не стримувала думки учнів, щоб вони вчилися самостійно міркувати. А для цього слід також передбачити, які питання можуть виникнути в учнів.

Однак у будь-якому випадку, щоб самостійно розв'язати задачу, дитина повинна усвідомити її умову (значення числових величин, окремих слів і виразів); виділити з умови дані й шукане; знайти зв'язки між шуканим і даними.

Найскладніше для учнів – навчитися самостійно аналізувати задачу. Кращому розумінню важкодоступного під час самостійного розв'язування задач нового виду сприяють допоміжні засоби. Ними можуть бути: схема, малюнок, короткий запис, вказівка, що, як правило, подаються на індивідуальних картках або на переносних дошках.

Наведемо деякі формулювання для самостійної роботи над задачею:

частково самостійно розв'язати задачу (аналізують з учителем до з'ясування основного пункту в розв'язуванні, а закінчують роботу самостійно);

придумати запитання до кожної дії повного розв'язування. Виконати дії;

скласти задачу за коротким записом, схемою (без чисел і з числами);

придумати запитання до задачі, щоб замість двох дій розв'язати однією (або навпаки);

перебудувати задачу так, щоб відповідь не змінилась, але задача розв'язувалась двома діями;

розв'язати задачу і визначити, з якою задачею її не можна плутати;

знайти на схемі розв'язок задачі;

яка зі схем показує розв'язання даної задачі;

змінити умову задачі чи запитання до неї: а) щоб розв'язати двома діями .; б) щоб у запитанні були слова "більше на ." ("менше в ."), .; в) щоб задача розв'язувалась спочатку додаванням, потім відніманням . та ін.; г) щоб задача стала оберненою;

10) знайти на сторінці підручника задачу, яка подібна до щойно розв'язаної, і розв'язати її.

Для самостійного ознайомлення учнів з новим природним матеріалом дітям здебільшого пропонують текст описового характеру з підручника. Перед читанням учитель за хвилину повідомляє мету роботи, називає статтю, яку слід опрацювати, та обов'язково ставить контрольні запитання, на які треба підготувати відповіді в процесі читання.

Іноді (наприклад, перед читанням статей "Рослини – частина живої природи", "Як тварини готуються до зими", "Рослини взимку", "Птахи взимку") доцільно поставити перед учнями й проблемне запитання, вислухати міркування, а потім запропонувати прочитати статтю і зробити правильний висновок.

Не завжди потрібно (особливо в третьому класі) пропонувати для самостійного опрацювання весь текст. Якщо самостійна робота розрахована на 5-7 хв, можна обмежитися лише певною, логічно завершеною частиною. Нерідко статті в підручнику побудовано так, що спочатку подаються фактичні відомості, а узагальнення завершують їх. Залежно від рівня підготовки дітей для самостійного читання з певною настановою вчитель може запропонувати лише ту частину статті, яку діти спроможні зрозуміти й без особливої допомоги, а решту її залишити для читання й усвідомлення під керівництвом учителя. Перед самостійною роботою, звичайно, слід пояснити незрозумілі слова.

У третьому класі можливе самостійне ознайомлення з такими текстами:

Нове про педагогіку:

Фактори ризику, що характеризують здоровий спосіб життя становлення особистості у підлітковому віці
Вивчаючи спосіб життя підлітків і молоді, нами було визначено вісім факторів ризику, які простежуються у молодіжному середовищі і які характеризують спосіб життя чи здоров'я підлітків як ризикований. ...

Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи
Результати формувального експерименту довели, що спостереження – один із головних засобів формування логіко-математичних уявлень у дошкільників, і це здійснюється шляхом постійного розширення та вдос ...