Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Сторінка 4

Форми самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб залучати до сприймання різні види пам'яті: зорову, слухову, моторну. Важливо уникати перевантаження якогось одного виду сприймання. (Це стосується не тільки організації самостійної роботи, а й усього процесу навчання.)

Результативність самостійної роботи залежить і від того, чи зуміє вчитель поєднати завдання: усні – з письмовими, фронтальні – з індивідуальними, і від способу постановки завдання (маємо на увазі розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу). Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв'язування задачі, схема морфологічного й фонетичного розбору тощо), бажано оформити їх у вигляді пам'ятки (настінної таблиці), яка в потрібний час вивішується на дошці.

Молодші школярі найчастіше відчувають потребу в керівництві, коли опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно в індивідуальних картках чи на дошці записати рекомендований план міркування.

Приклад картки з планом послідовності міркування для учнів 3-го класу, які опановують новий вид задачі:

1. Позначаю шукане число .

2. Складаю вираз .

3. У задачі сказано, що .

4. Складаю рівняння .

5. Розв'язую рівняння .

6. Відповідь .

7. Перевіряю відповідь за умовою задачі .

Для заощадження часу уроку треба звести до мінімуму ті пояснення вчителя, які можна записати на дошці або позначити в картках для самостійної роботи.

Добираючи завдання для самостійної роботи, вчитель прискіпливо зважує можливості кожної форми завдання відповідно до мети уроку. Так, коли учням пропонується робота з тренувальними вправами, доцільно використати підручник чи картки з диференційованими завданнями; коли ж ідеться про підготовку до сприймання нового матеріалу з читання, в пригоді стануть звукопис, картина, підготовчі вправи з дошки тощо.

Тривалість самостійної роботи зумовлюється рядом чинників. Насамперед – складністю та обсягом завдання: воно може бути і невеликим, але учні тільки-но почали засвоювати цей матеріал і, отже, техніка виконання вправ опрацьована ще недостатньо. У такому разі на самостійну роботу потрібно відвести більше часу, ніж на етапі повторення матеріалу. Буває, що робота нескладна (наприклад, прийом обчислення, добре засвоєний учнями), але, щоб здобути результат, доводиться робити багато записів. Це також слід враховувати, визначаючи час.

Наведемо приклади завдань. Так, для самостійного ознайомлення учнів з новим математичним матеріалом доцільно пропонувати той, який не містить у собі нічого принципово нового порівняно з вивченим.

У другому-третьому класах діти спостерігають різноманітні факти, що характеризують кількісну зміну результатів залежно від зміни компонентів дій. Тому в четвертому вони вже можуть самостійно узагальнювати знання, потрібні для сприймання нового матеріалу з теми "Зміна суми залежно від зміни одного з доданків (якщо другий доданок постійний)".

У третьому класі, як показують наші спостереження, можна запропонувати учням для самостійної роботи з використанням підручника такі теми: "Множення п'яти і ділення на п'ять", "Додавання суми до суми", "Прийом додавання розрядами", "Розв'язування задач, у яких відомі сума й один із доданків, а треба порівняти доданки" та ін.

Четвертокласникам, наприклад, доступна для самостійної роботи тема "Додавання й віднімання багатоцифрових чисел в межах мільйона", бо алгоритми додавання й віднімання великих чисел їм уже відомі з третього класу. До речі, в третьому класі, коли учні вивчають письмове додавання у межах 1000 (після того, як, працюючи з учителем, засвоїли додавання з переходом через перший і другий розряди), можна запропонувати самостійно ознайомитися з новим для них випадком – додаванням з двома переходами через розряд.

Визначаючи матеріал для самостійної роботи, учитель має бути переконаний, що попередні знання, на яких тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового, діти засвоїли добре. Так само треба дуже уважно поставитися до способу постановки завдання. Інструкція до завдання має бути лаконічною, але точною і повною. Зміст її повинен відображати послідовний хід міркувань, практичних дій, що приводять до засвоєння нового поняття, обчислювального прийому. Доречно, скажімо, у процесі оволодіння учнями третього класу прийомом виконання прикладів з повним поясненням вивісити на дошці інструкцію з такими вказівками:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Види і форми організації навчання студентів
Одним з важливих питань, яке розглядає сучасна теорія навчання (дидактика) - ас питання форм організації навчально-виховного процесу. Якщо зміст навчання виповідає на питання "чому вчити?", ...

Особливості міжособистісної взаємодії дітей розумово неповносправних
Важливу роль у нашому житті відіграє спілкування (спілкування з рідними, друзями). Воно потрібне для всебічного розвитку. Спілкування – це міжособистісний або груповий процес, що полягає в обміні пев ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com