Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Сторінка 2

Переваги евристичної бесіди як активізуючого засобу навчання визнавалися ще в Стародавній Греції. Прогресивні педагоги минулого високо цінували цей метод, широко описували його переваги. "Евристична форма, – писав П. Ф. Каптсрев, – вносить у школу дух життя, дух праці і діяльності ., бо її сутність полягає у тому, щоб учні постійно робили самостійні зусилля для набуття і вироблення знань".

В евристичній бесіді вчитель використовує систему логічно взаємозв'язаних запитань, які послідовно ведуть школярів па основі засвоєних знань до більш-менш самостійного пізнання невідомих знань або способів дій. Завдяки своїй пошуковій сутності евристична бесіда є практичною школою навчання молодших школярів уміння розв'язувати проблемні завдання. Але розвиваючі функції цього методу, як показали дослідження Н. Г. Канєвської, можна найкраще реалізувати, якщо учні готові до участі в бесіді. Інакше більшість класу тільки слухає повідомлення найсильніших учнів, тобто теж засвоює готову інформацію.

Реалізація розвивальних функцій бесіди починається з постановки проблеми, коли створюють ситуацію необхідності пошуку нового знання. Тут учитель навмисно загострює увагу дітей на об'єкті пошуку. Коли сформульовано проблему, учні під керівництвом учителя відокремлюють відоме від невідомого, актуалізують засвоєні знання. Це робиться з метою усвідомлення: чи можна в цьому разі застосувати відомий шлях (тоді проблему розв'язують сильніші учні з місця на основі перенесення); чи треба шукати нові способи розв'язку проблеми. Подаємо основні етапи роботи вчителя і учнів під час евристичної бесіди.

Для структури евристичної бесіди характерне чергування репродуктивних і продуктивних запитань, що потребують напруженої розумової діяльності: усвідомити суперечність, побачити проблему, сформулювати її, висловити різні припущення, визначити правильний спосіб.

Чим вища готовність учнів до участі в пошуковій діяльності, тим ширші кроки пошуку; чим точніше запитання вчителя, тим стрункіша структура бесіди. Можна сказати, що структура бесіди – не послідовність запитань і відповідей, а їх можливий взаємозв'язок, вихідним моментом якого є проблема – кульмінація цього методу, а завершення – розв'язкою.

Отже, внесок евристичної бесіди у формування пошукової діяльності в тому, що діти під керівництвом учителя проходять повний цикл пошуку, розгорнутість якого залежить від рівня їхньої підготовленості й точності запитань.

Метод аналогії. Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об'єкта визначаються на основі його подібності з іншими. У логіці встановлено, що вірогідність здобутих знань на основі аналогії залежить від певних умов: 1) кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога більшою; 2) спільні ознаки мають бути істотними й охоплювати різні сторони порівнювальних об'єктів; 3) ознака чи спосіб дії, що передбачається в іншого об'єкта, повинні бути такого самому типу, як й інші ознаки – спільні для обох предметів.

Міркування за аналогією ґрунтуються на операції порівняння у формі співвіднесення і зіставлення істотних ознак об'єктів, а сам процес відбувається на основі аналізу, абстрагування, синтезу. За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативна, алгоритмічна й евристична. Молодшим учням доступні всі три, але в підручниках метод аналогії, на жаль, використовується обмежено.

Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності, висновки на її основі мають ситуативний характер. Але для молодших школярів – це доступний і цікавий засіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій. її розвитку сприяють ігрові завдання: "Що на що схоже?", "Хто так співає, хто так кричить?", "Словесне плетиво" та ін. Останнє завдання продуктивне і для розвитку мовлення дітей. Наприклад, учитель починає нескінченний ланцюжок: "літера до літери –склад", а учні продовжують: "склад до складу – слово, слово до слова – речення, книжка до книжки – бібліотека; травинка до травинки – лужок; зернинка до зернинки – колосок".

Цікаві завдання на цей вид аналогії дає природничий матеріал.

Наприклад: "Чи можна сказати, що життя в лісі – як у багатоповерховому будинку? Чому?"; "Сніг, лід, вода – найближчі родичі". Про які природні явища можна сказати так само?

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Методи та форми ознайомлення дітей з природою
В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи: наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів); практичні (дослід, ігровий метод, праця); елементар ...

Навчальний план закладу освіти
Основним документом, що відображає зміст навчання в конкретному освітньому закладі та навчальних закладах певного типу є навчальний план. Навчальний план - це нормативний документ, затверджений Мініс ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com