Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Сторінка 6

Мотиваційний компонент. Мотиваційний компонент має на меті пробудити і закріпити в дітей позитивні емоції у процесі колективної навчальної діяльності, викликати інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і як наслідок – сформувати прагнення до пошукової діяльності.

Формування мотиваційного компонента повинно створювати у навчанні особливий емоційний мікроклімат, який стимулює інтелектуальні почуття дітей: здивування, зацікавленість, захоплення, інтерес, задоволення від усвідомлення переборення труднощів. Для розвитку пізнавальної самостійності не менш важливо в деяких учнів (насамперед сильних) підтримувати почуття незадоволення досягнутим, яке теж є значним стимулом інтелектуальної активності.

"Емоція виникає, якщо недостатньо відомостей, потрібних для досягнення мети. Компенсуючи цей недолік, вона забезпечує продовження дій, сприяє пошуку нової інформації" Водночас, турбуючись про відповідний емоційний фон навчання, важливо пам'ятати про доцільне співвідношення логічних і емоційних елементів у пошуковій діяльності. Зайвий пафос збуджує дітей настільки, що процеси мислення посуваються на другий план, поступаючись місцем уяві і різноманітним почуттям. Пошукова діяльність обов'язково передбачає контроль і оцінку результатів. Контрольно-оцінний елемент у пошуковій діяльності молодших учнів відіграє спонукальну роль. Швидка й об'єктивна оцінка вчителем успіхів дитини в розв'язуванні проблемних і пізнавальних задач багато в чому визначає інтелектуальну активність учня, прагнення досягти результату. "Правильно думаєш!", "Молодець, швидко обчислив!", "Хто може здогадатися?", "Хто думає інакше?. Чому?", "Ти міркуєш майже правильно, а хто скаже точніше?" тощо. Подібні висловлювання вчителя дуже важливі, бо для молодших школярів активність нерозривно пов'язана з впевненістю в досягненні успіху.

Створенню необхідного мотиваційного настрою учнів сприяє вміле використання ігрових ситуацій, звернення вчителів до улюблених казкових героїв молодших школярів.

Мотиваційний компонент дуже тісно пов'язаний із змістом і характером пошукової діяльності.

Змістовий компонент. Успішне розв'язання молодшими школярами проблемних і пізнавальних завдань можливе, якщо вони читають і пишуть у верхніх межах програмних норм, володіють міцними знаннями, які вміють комбінувати в процесі пошуку. Готовність до розв'язування проблемних і пізнавальних завдань вимагає і спеціального запровадження в навчальний процес розвиваючих завдань, активізуючих запитань, педагогічно доцільного поєднання репродуктивних і творчих завдань.

У нашому дослідженні було виявлено, що найбільшу роль у змістовному компоненті відіграє система пізнавальних завдань, яка мала випереджаючий характер порівняно з досягнутим рівнем розвитку учнів.

Організаційно-процесуальний компонент. Готовність до пошукової діяльності передбачає здатність учнів до швидкого відбору потрібної інформації, уміння виділити головне, поставити запитання, пов'язати відоме з невідомим тощо. Ці якості формуються лише внаслідок самостійних розумових зусиль, які виявляються в системній роботі мислення. Тому для формування організаційно-процесуального компонента пошукової діяльності потрібно забезпечити:

1. Формування в учнів організаційних вмінь і навичок: правильно сприймати і точно виконувати вказівки вчителя; швидко включатися в роботу і працювати в певному темпі; уміння планувати і контролювати результати; передбачати, що потрібно для виконання завдання, визначати послідовність дій (з чого почну, що зроблю потім, який буде результат, як його перевірити).

Формування системи пошукових умінь відповідно до впровадженої в навчальний процес системи пізнавальних завдань.

Стимулювання здогадки та уяви дітей.

Стимулювання комбінаторних здібностей молодших учнів.

Оволодіння елементарною логічною грамотністю.

Критерієм розуміння матеріалу, індикатором готовності дітей мислити будуть запитання, які учні ставлять учителеві. Він має уважно вислуховувати будь-яке запитання, заохочувати учнів, втягувати у дискусію всю групу. Однак щоб вільна дискусія досягла своєї мети - вирішення проблеми, педагог повинен вміло провести учнів через усі етапи вирішення проблемної ситуації.

Досвід вирішення проблемних ситуацій формує установки та здібності до творчого освоєння навколишнього світу. Природно, метод проблемного навчання – не єдиний метод навчання, але його постійне використання допомагає поступово підвищувати рівень вимог до розумової діяльності учнів.

Інтерактивне навчання – це сукупність педагогічних технологій, котрі складають педагогічну систему, засновані на спільній діяльності, що здійснюється засобами комунікації та має проблемно-пошукову природу. Існують певні організаційні та педагогічні умови такого навчання, які обумовлюють ключові позиції технології управління їх впровадженням у навчальний процес. До цих умов належать наступні: підвищення рівня індивідуалізації навчання за рахунок зменшення питомої кількості учнів в класі на одну годину вчителя при здійсненні навчально-виховного процесу та поширення використання моделюючих можливостей комп’ютерної техніки; навчання вчителів інтерактивним технологіям, практичним результатом якого має бути поетапний перехід від фрагментарного використання інтерактивних технологій до системного; моніторинг професійної діяльності вчителя з позиції інтерактивного навчання у співвідношенні до рівня їх професійної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу в умовах соціально-реабілітаційного центру
Демократичні реформування сьогодення передбачають забезпечення рівних можливостей для одержання освіти дітям з обмеженими психофізичними можливостями. Рівний доступ до освіти реалізується через: — до ...

Характеристика категорії роду іменників
Для переважної більшості сучасних індоєвропейських мов характерна наявність особливої лексико-граматичної категорії роду. Вона виявляється в здатності іменників уподібнювати собі у виразі граматичних ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com