Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Сторінка 4

У початковій школі проблемне навчання зводиться до проблемних ситуацій. У I-IV класах це – постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі суперечність викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Проблемна ситуація – усвідомлене суб’єктом затруднення, шляхи подолання якого потребують пошуку нових знань, нових способів дій. Проблемна ситуація – джерело мислення. Але це не означає, що будь-які психологічні труднощі неодмінно спонукають мислення. Щоб проблемна ситуація стала джерелом мислення, вона повинна бути прийнята суб’єктом для вирішення. А це можливо, якщо у суб’єкта є достатні вихідні дані, які відповідають предметному змісту ситуації.

Мета створення проблемної ситуації – це засвоєння програмового матеріалу, розвиток розумових здібностей.

Проблемна ситуація виникає завдяки суперечності між пізнаним і непізнаним. Вона складається з таких компонентів: невідоме про предмети, їхні властивості, відношення чи способи дій, потреба пізнання невідомого, інтелектуальна можливість людини.

Змістовна характеристика навчальної проблемної ситуації подана у таблиці 2.

Таблиця 2 Змістовна характеристика навчальної проблемної ситуації

Фази

Етапи

Зміст етапів проблемної ситуації

Формування

Виникнення

Зіткнення молодшого школяра з незрозумілим ускладненням, перешкодою в учінні; виникнення здивування, непорозуміння; бажання дізнатися, визначити, зрозуміти справжні причини труднощів, виявлення і загострення суперечностей між бажанням необхідністю учіння і неможливістю продовжувати попередні дії; пізнавальна потреба в новому, невідомому знанні чи способі дії.

Становлення

Аналіз зв’язків, відношень та інших характеристик пізнавального об’єкта; усвідомлення і суб’єктивне сприйняття суперечності між відомими знаннями і новими вимогами; пізнавальна потреба у відкритті нових відомостей про предмет, спосіб, умови дії; приблизне розмежування відомого і невідомого в проблемній ситуації; утворення пізнавального мотиву, словесне формулювання проблеми.

Розв’язання

Розв’язування

Змістовний аналіз відношень між умовою і вимогою проблеми; висунення припущень щодо напряму розв’язання проблеми; включення пізнавального об’єкта в нові зв’язки і відношення; відкриття раніше невідомих учневі зв’язків і властивостей пізнавального об’єкта; до визначення проблеми; висунення і обґрунтування кількох гіпотез; прогнозування результату пошукової діяльності; доведення основної гіпотези; обґрунтування позитивного результату.

Зняття

Аналіз одержаного результату; перевірка розв’язку; визначення рівня узагальненості одержаних даних; перенесення виявлених способів дії на розв’язок інших проблемних задач; використання здобутих знань у нових умовах мислительної діяльності.

Властивістю проблемної ситуації є здатність викликати зацікавленість у прийнятті і вирішенні проблем. Якщо проблемна ситуація привертає увагу учнів, викликає зацікавленість, значить проблему прийнято, учень зацікавлений у ній і готовий до її вирішення.

У дидактиці проблеми класифікують за галуззю і місцем виникнення, за роллю в пізнавальному процесі, за способом їх вирішення.

За галуззю і місцем виникнення розрізняють такі навчальні проблеми:

1) предметні – виникають в межах одного предмета і розв'язується засобами і методами цього предмета;

2) міжпредметні – виникають у навчальному процесі в результаті міжпредметних зв'язків і зв'язку навчання з життям; вирішуються методами різних предметів;

3) урочні – умовно їх можна назвати навчальними, виникають безпосередньо під час уроку; вирішуються колективно або індивідуально під керівництвом учителя;

4) позаурочні – виникають у процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішуються переважно індивідуально, в окремих випадках – у класі, в колективі.

Залежно від ролі в навчальному процесі проблеми поділяють на:

1) основні – на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку. Нерідко це єдина проблема, розв'язання якої забезпечує успішне вивчення всієї теми;

2) допоміжні – основна проблема інколи непосильна для самостійного розв'язання, тому вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми. Це дає змогу не лише поетапно вирішувати проблему, а й формує самостійність.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Загальна характеристика педагогічних спостережень
Педагогічне спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприйняття й аналіз навчально-виховного процесу та його оцінка на основі заздалегідь розробленого плану. Прикладом педагогічного спостереження ...

Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку
Успішний шлях дитини до школи вимагає від неї фізичної і психологічної готовності, дотримання системи вимог, які школа пред’являє до дитини. Вони пов’язані, як показують дослідження психологів (Б. Ан ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com