Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Сторінка 1

Місія школи полягає в тому, щоб адаптувати дитину, підлітка в соціальному середовищі. Нові життєві умови, в яких опинилися всі ми, висувають свої вимоги до формування молодих людей, які вступають у життя: вони повинні бути не лише обізнаними і вмілими, але й мислячими, ініціативними, самостійними. Ростити саме таких людей – ось замовлення нашого сучасного суспільства.

Психологічна наука розпізнає два види мислення – репродуктивне і продуктивне. В процесі репродуктивного мислення людина виконує завдання, спираючись на відомі правила, формули та інші теоретичні твердження. Це – застосування знань для вивчення хоч і нового питання, але подібного до попередніх. Продуктивне мислення передбачає відкриття факту, раніше невідомого: вивчення правила, обґрунтування закономірності, способу дії.

Школа поряд з репродуктивним мисленням покликана цілеспрямовано розвивати і продуктивне мислення школярів, бо саме воно забезпечує перехід до творчості. Загальновідома думка вчених, які досліджують процес навчання, що продуктивне мислення найбільш ефективно розвивається і активізується за допомогою проблемного навчання.

На яких же засадах ґрунтується проблемно-пошукове навчання? В основі технології – вчення американського філософа й педагога Джона Дьюї. Учення про метод – одне з центральних у філософії Дьюї. Основне завдання науки й наукового методу – оптимальне досягнення людиною поставлених завдань. Такий підхід до методу як засобу досягнення мети почав називатися інструменталізмом. Науковець стверджував: "Філософія відроджується, коли перестає бути засобом вирішення проблем філософів і стає методом… вирішення проблем людства". На основі таких роздумів викристалізовується вчення про проблемну ситуацію: потреба в методі виникає за наявності актуального сумніву, який заважає подальшим діям. Такий актуальний сумнів породжує "проблемну ситуацію" – конкретну життєву ситуацію, яку потрібно вирішити з допомогою конкретних кроків. Вирішення проблемної ситуації найчастіше пов’язане з вибором альтернатив (у рішеннях і вчинках). Мета наукового методу – перетворити проблемну ситуацію у вирішену ситуацію. Дія наукового методу здійснюється в процесі перетворення проблемної ситуації у вирішену. В педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї важливе місце також займала проектна технологія, у якій містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях.

Таким чином, Дж. Дьюї стояв біля витоків пошукової технології, окреслив опорні етапи мислення як вирішення проблем. Одному з послідовників Дж. Дьюї – В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини.

Проте ще в стародавні часи було відомо, що розумова активність сприяє і кращому запам'ятовуванню, і більш глибокому проникненню в суть предметів, процесів і явищ. Постановка проблемних питань співрозмовника і його ускладнення в пошуках відповідей на них були характерні для дискусій Сократа, цей же прийом був відомий в піфогорейскій школі.

Прогресивно мислячі педагоги завжди шукали методичні шляхи перетворення навчальної діяльності в радісний процес пізнання світу, шляхи розвитку розумових сил учнів. Разом з переходом школи від індивідуального до групового і далі до класно-урочної при словесно-догматичному і словесно-наочному типах навчання поступово розвивалася і ідея активізації пізнавальної діяльності учня, ідея дослідницького шляху навчання.

Одним з перших прихильників активного навчання школярів був знаменитий чеський педагог Ян Амос Каменський (1592-1670). Його "Велика дидактика" містить вказівки на "необхідність запалювати у хлопчика спрагу знань і палку старанність до навчання ", вона спрямована проти словесно-догматичного навчання, яка навчає дітей "мислити чужим розумом".

За розвиток розумових здібностей дитини і впровадження у навчання дослідницького підходу вів боротьбу французький філософ Жан-Жак Руссо (1712-1778). У його словах чітко виражена ідея навчання на підвищеному рівні труднощів, але з урахуванням доступності, ідея самостійного учнем рішення складних питань.

Удосконалення теорії словесно-наочного навчання пов'язано і з діяльністю Костянтина Дмитровича Ушинського (1824-1870), який створив дидактичну систему, спрямовану на розвиток розумових сил учнів. Будучи прихильником активного навчання, він висував ідею пізнавальної самостійності. "Учням слід, – писав К.Д. Ушинський, – передавати не тільки ті чи інші пізнання, а й сприяти самостійно, без вчителів, здобувати нові знання ".

У другій половині XIX ст. з критикою схоластичних методів виступав англійський педагог Армстронг. Досвідченим шляхом він ввів у викладання

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Пошук шляхів удосконалення дидактичної гри як методу навчання молодших школярів: актуальні проблеми і знахідки
Слід зазначити, що гра - це, як правило, переживання, тому найбільш активною під час гри стає емоційна сфера. Подібно до того, як під час перегляду захоплюючого фільму глядачі стають причетними до йо ...

Ефективні методи комунікації викладача та студентів
Відповідно до сучасних уявлень можна виділити кілька комунікативних методик, які можуть використовувати у навчальному процесі: 1. Комунікативні методи, спрямовані на стимулювання когнітивних процесів ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com