Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності » Питання формування досвіду пошукової діяльності у педагогічній теорії

Сторінка 1

Місія школи полягає в тому, щоб адаптувати дитину, підлітка в соціальному середовищі. Нові життєві умови, в яких опинилися всі ми, висувають свої вимоги до формування молодих людей, які вступають у життя: вони повинні бути не лише обізнаними і вмілими, але й мислячими, ініціативними, самостійними. Ростити саме таких людей – ось замовлення нашого сучасного суспільства.

Психологічна наука розпізнає два види мислення – репродуктивне і продуктивне. В процесі репродуктивного мислення людина виконує завдання, спираючись на відомі правила, формули та інші теоретичні твердження. Це – застосування знань для вивчення хоч і нового питання, але подібного до попередніх. Продуктивне мислення передбачає відкриття факту, раніше невідомого: вивчення правила, обґрунтування закономірності, способу дії.

Школа поряд з репродуктивним мисленням покликана цілеспрямовано розвивати і продуктивне мислення школярів, бо саме воно забезпечує перехід до творчості. Загальновідома думка вчених, які досліджують процес навчання, що продуктивне мислення найбільш ефективно розвивається і активізується за допомогою проблемного навчання.

На яких же засадах ґрунтується проблемно-пошукове навчання? В основі технології – вчення американського філософа й педагога Джона Дьюї. Учення про метод – одне з центральних у філософії Дьюї. Основне завдання науки й наукового методу – оптимальне досягнення людиною поставлених завдань. Такий підхід до методу як засобу досягнення мети почав називатися інструменталізмом. Науковець стверджував: "Філософія відроджується, коли перестає бути засобом вирішення проблем філософів і стає методом… вирішення проблем людства". На основі таких роздумів викристалізовується вчення про проблемну ситуацію: потреба в методі виникає за наявності актуального сумніву, який заважає подальшим діям. Такий актуальний сумнів породжує "проблемну ситуацію" – конкретну життєву ситуацію, яку потрібно вирішити з допомогою конкретних кроків. Вирішення проблемної ситуації найчастіше пов’язане з вибором альтернатив (у рішеннях і вчинках). Мета наукового методу – перетворити проблемну ситуацію у вирішену ситуацію. Дія наукового методу здійснюється в процесі перетворення проблемної ситуації у вирішену. В педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї важливе місце також займала проектна технологія, у якій містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях.

Таким чином, Дж. Дьюї стояв біля витоків пошукової технології, окреслив опорні етапи мислення як вирішення проблем. Одному з послідовників Дж. Дьюї – В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини.

Проте ще в стародавні часи було відомо, що розумова активність сприяє і кращому запам'ятовуванню, і більш глибокому проникненню в суть предметів, процесів і явищ. Постановка проблемних питань співрозмовника і його ускладнення в пошуках відповідей на них були характерні для дискусій Сократа, цей же прийом був відомий в піфогорейскій школі.

Прогресивно мислячі педагоги завжди шукали методичні шляхи перетворення навчальної діяльності в радісний процес пізнання світу, шляхи розвитку розумових сил учнів. Разом з переходом школи від індивідуального до групового і далі до класно-урочної при словесно-догматичному і словесно-наочному типах навчання поступово розвивалася і ідея активізації пізнавальної діяльності учня, ідея дослідницького шляху навчання.

Одним з перших прихильників активного навчання школярів був знаменитий чеський педагог Ян Амос Каменський (1592-1670). Його "Велика дидактика" містить вказівки на "необхідність запалювати у хлопчика спрагу знань і палку старанність до навчання ", вона спрямована проти словесно-догматичного навчання, яка навчає дітей "мислити чужим розумом".

За розвиток розумових здібностей дитини і впровадження у навчання дослідницького підходу вів боротьбу французький філософ Жан-Жак Руссо (1712-1778). У його словах чітко виражена ідея навчання на підвищеному рівні труднощів, але з урахуванням доступності, ідея самостійного учнем рішення складних питань.

Удосконалення теорії словесно-наочного навчання пов'язано і з діяльністю Костянтина Дмитровича Ушинського (1824-1870), який створив дидактичну систему, спрямовану на розвиток розумових сил учнів. Будучи прихильником активного навчання, він висував ідею пізнавальної самостійності. "Учням слід, – писав К.Д. Ушинський, – передавати не тільки ті чи інші пізнання, а й сприяти самостійно, без вчителів, здобувати нові знання ".

У другій половині XIX ст. з критикою схоластичних методів виступав англійський педагог Армстронг. Досвідченим шляхом він ввів у викладання

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Особливості організації навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Великобританії
Система вищої освіти у Великобританії - одна з найстарших. Структура вузів найбільш уніфікована, основною одиницею являється коледж, що поділяється на факультети і кафедри. В дидактиці вищої школи Ве ...

Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках
Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчал ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com