Від Полтавського інституту шляхетних дівчат до європейського виміру вищої технічної освіти Полтавщини

Педагогіка і освіта » Від Полтавського інституту шляхетних дівчат до європейського виміру вищої технічної освіти Полтавщини

Сторінка 2

Прийом до Полтавського дівочого інституту передбачалося здійснювати на основі існуючих правил, установлених для вихованок дівочих інститутів Російської імперії. Управління всіма справами інституту доручалося раді, створеній дворянством, яка щорічно мусила звітувати про роботу на зборах інституту та публікувати цей звіт для оприлюднення на дворянському зібранні.

Княгиня передбачала проектом, що для дівчат-дворянок повинні викладатися правила високої моралі спеціально для цього запрошеними викладачами, включаючи й іноземних. Навчання пропонувалося вибудовувати за наступними предметами: Закон християнський, російська мова, чистописання, граматика, синтаксис, риторика і логіка, арифметика (перші чотири дії до прогресії), географія й історія (скорочені); малювання, танці, музика, мови іноземні (французька та німецька), їх граматики і синтаксис. Поняття про домашнє господарство, економне його ведення, рукоділля, окремо зазначалося в проекті, слід розглядати як особливо важливі предмети при вихованні дівчат із збіднілих дворянських родин із метою оволодіння ними навиками утримувати себе і родину набутими вміннями.

Зібрання полтавського дворянства, очолюваного щойно обраним губернським маршалом дійсним статським радником В.І. Чарнишом, того ж дня своїм актом ухвалило проект, запропонувавши на утримання дівочого інституту пожертвувати від дворянства 50 коп. з кожної селянської душі, яка була у їх власності. 12 січня 1818 року дворянське зібрання затвердило Положення про благодійницький для дворянок інститут, його штат і правила для набору 15-ти вихованок у повітах.

На квітень 1818 р. зібрані від дворянства пожертви в сумі 36 187 крб. були передані одному із членів дворянської ради маршалу Полтавського повіту С.Ф. Левенцю з метою зайнятися пристосуванням дерев’яного із флігелями 16- кімнатного будинку С.М. Кочубея під дівочий інститут, а вже у травні на частину асигнованих радою грошей у ньому розпочалися будівельні роботи.

Після отримання в серпні 1818 р. із міністерства народної освіти (Петербург) Положення про Полтавський дівочий інститут з дозволом приступити до його виконання дворянська рада з 1 жовтня 1818 р. узяла на роботу перших чотирьох класних дам і розпочала набір 15-ти дівчат дворянського громадського утримання. 1 листопада посаду директриси посіла запрошена з Парижа мадам Юлія Реньї.

Дівочий інститут у Полтаві здійснював навчання і виховання дворянських, а пізніше й представниць інших станів , сто років – із 1818 по 1918 роки.

Майже 10 років цей навчальний заклад діяв на кошти дворян, а з 17 вересня 1827 року, згідно з клопотанням генерал-губернатора М.Г. Рєпніна указом царя його перетворено із дворянського в урядовий. Розпорядження указу передбачали не тільки виділення коштів із державної казни на утримання 60-ти вихованок, починаючи із 1 січня 1828 року, а й наказувалося міністру фінансів асигнувати з казни в Полтавський приказ громадського притулку 200 000 карбованців у чотири терміни, щорічно по 50 тисяч карбованців, на побудову мурованого будинку для Інституту.

План архітектурної забудови, виконаний зодчими Штаубертом і Шарлеманем, затверджений у Санкт-Петербурзі в 1828 році. Зведення будівель головного корпусу дівочого інституту в Полтаві закінчене 4 вересня 1832 року.

В 1859 році у Смольний інститут (Петербург) призначений інспектором К.Д. Ушинський, у майбутньому відомий теоретик педагогіки, який, провівши низку прогресивних заходів, реорганізував навчання та виховання в дівочому інституті. Зокрема, запровадив нові навчальні плани, організував предметно-урочну систему занять, запровадив лабораторні заняття з фізики, відкрив педагогічний клас, де дівчата як дворянського, так і міщанського стану мали змогу здобувати педагогічну підготовку для роботи виховательками. К.Д. Ушинський дозволив смолянкам, а значить і вихованкам губернських дівочих інститутів, зустрічі із сім’ями на канікули та свята, чим значно нейтралізував відірваність інституток від суспільства, що породжувало спотворені уявлення про навколишнє середовище. Завдяки реформаційній діяльності К.Д. Ушинського в інститутах шляхетних дівчат у другій половині ХIХ ст. запроваджені раціональні засади підготовки вихованок до майбутнього життя в суспільстві, які закладали основи формування цілісних особистостей.

Значну роль у цьому відігравав вплив яскравих особистостей – викладачів інститутів шляхетних дівчат. Наприклад, у Полтаві серед викладачів дівочого інституту – сузір’я видатних представників української, чеської, російської культур.

Понад тридцять років здійснював нагляд за навчальною частиною видатний український байкар, колишній ректор Харківського університету В. Каразіна, професор цього ж університету П.П. Гулак-Артемовський. П’ять доньок П.П. Гулака-Артемовського – Аполлінарія, Єфросинія, Марія, Наталія і Клеопатра з 1854 по 1865 роки закінчили Полтавський Інститут шляхетних дівчат.

56 років віддав дівочому інституту як викладач фортепіанної гри та італійського співу видатний чеський музичний педагог і композитор Алойз Едлічка, відомий збирач та видавець музичного українського фольклору, автор першої музичної редакції п’єси І.П. Котляревського «Наталка-Полтавка».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Дидактичні аспекти впровадження мультимедійних технологій
Дидактичний аспект уроку включає такі основні компоненти: зміст освіти та навчання, закономірності та принципи навчання, методи та засоби навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності ...

Використання традиційних і нових методів
У викладанні мови витримали випробування часом багато традиційних методів навчання, зокрема розповідь учителя, евристична бесіда, спостереження над мовою та ін. Було б, звичайно, неправильним протист ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com