Мотивація - це спонука, або так звані психічні явища, що стали до спонуки до виконання тієї або іншої дії, вчинку, які визначають активність особи і її спрямованість на досягнення запланованого результату.
Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без того, що тривалого «уживається» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.
Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях, і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини. У такому разі мотівована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети.
Способи формування внутрішньої мотивації:
- оцінка рівня підготовки учнів по даній темі і приведення у відповідність з цим рівня складності даного матеріалу;
- надання учням можливості вільного вибору завдань і виду діяльності, яка забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності і приведе до появи інтересу;
- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить у них «переживання успіху»;
- порушення уваги при пред'явленні навчального матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних пристосувань, спонука інтересу.
Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, які відповідають вступній частині заняття і потокової його частини. Характеристика внутрішніх мотиваційних технологій навчання представлена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання.
Види технологій |
Методи навчання |
Використовувані прийоми навчання |
1 |
2 |
3 |
Вступна мотивація |
Мотиваційний вступ |
Відносно до особи |
Відносно до ситуації | ||
Оголошення | ||
Виступ з цитатою, питанням | ||
Мотивуюча демонстрація |
Відображення попереднього | |
Подальший показ досліджуваного об'єкту, явища, процесу | ||
Поточна і завершальна мотивація |
Етап викладання матеріалу: лекція, бесіда, розповідь |
Орієнтація змісту навчального матеріалу до його практичного змісту і на конкретну професійну діяльність |
Виклад практичного використання теоретичних положень, які приводяться | ||
Етап формування контролю діяльності: вирішення завдань, виконання Лабораторних робіт |
Надання права вибору завдань, складання завдань оптимальній складності, новизна і непередбачуваність завдань |
При викладі теми: “Контрольно–вимірювальні прилади” я застосую наступну мотивацію: Добридень! Тема сьогоднішнього заняття «Контрольний - вимірювальні прилади». Як Ви пам'ятаєте минулого тижня ми ходили на електростанцію. Скажіть мені, там використовувалися контрольно-вимірювальні прилади? . Які Ви з них знаєте? .Скажіть, де ще можна використовувати контрольно-вимірювальні прилади? Правильно, ми їх ще використовуємо в інституті на л/р! Якби ми їх не використали, з Вас би виходили не такі висококваліфіковані фахівці!
Давайте представимо таку ситуацію! Якби не було контрольно-вимірювальних приладів, як би ми жили? Хто мені скаже? .Навіть вдома, коли Ви робите ремонт, Ви не можете обійтися без них: Наприклад у Вас перегоріла проводка, як Ви зможете знайти місце пошкодження без контрольного - вимірювальних приладів?
На кожному підприємстві або на заводі існують контрольно-вимірювальні цеха, де перевіряють якість виготовленої продукції! Якби їх не було, було би багато браку!
Отже, давайте приступимо до вивчення нової теми: «Контрольно-вимірювальні прилади».
Нове про педагогіку:
Програмно-нормативне забезпечення методики гармонізації фізичного і
розумового компонентів розвитку, яка спрямована на досягнення оздоровчого
ефекту в учбовий процесі з фізичної культури
Експериментальний варіант методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, який спрямований на досягнення оздоровчого ефекту, в навчальному процесі передбачає дифе ...
Діагностика уваги учнів та способи її посилення
Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в певний проміжок часу на якому-небудь реальному або ідеальному об’єкті (предметі, події, образі тощо). Розрізняють мимовільну увагу, яка не пов’язана зі св ...