Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Педагогіка і освіта » Формування мовленнєвого етикету молодших школярів » Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Сторінка 3

Продовжують тему моральних цінностей й інші оповідання розділу. В оповіданні „Руденький” В. Нестайка у вуста хлопчика письменник вкладає винятково важливу думку. „І чого поганим бути легко, а хорошим - важко? ” тоді цього оповідання розгортаються динамічно, у стислий час, їх опис передає напругу дії, зміну внутрішнього стану героя. Необхідно звернути увагу дітей на такі слова: „наче боявся, що вона поверне її", спинився, почервонів, зітхнув". Про що це свідчить? Чи легко руденький хлопчик прийняв рішення? Важливо, щоб, читаючи вголос, учні передали інтонацію діалогу з дідусем (заперечення, роздум, невпевненість, тепле ставлення дідуся).

Цікавим і багатоплановим, з нашого погляду, є оповідання В. Струтинського „Сідайте, будь ласка". Діти можуть простежити причинно наслідкові зв’язки, бо в сюжеті показано взаємовідносини пасажирів різного віку: Сергійко - тітонька - старенька бабуся - маленька дівчинка. Головна думка оповідання - якщо допомагати один одному, буде всім приємно, - стає зрозуміло дітям цього віку.

Тему ставлення дітей до праці, взаємин у колі сім’ї розкрито в оповіданнях А. Гигорука „Хочеш бути щасливим, не будь лінивим”, А. Коцюбинський „Артист Герої творів - однолітки читачів, яких легко розпізнати за характерними ознаками мовлення, поведінки.

Відповідно до можливостей різних текстів учитель має організувати навчання дітей читати в особах, інсценізувати, розвивати мовлення учнів.

У розділі „Казки українських письменників” особливу увагу ми радимо звернути на невеличку казочку В. Сухомлинського „Соловей і Жук”, яка завершує розділ. Це своєрідна філософська притча для дітей, у якій утверджуються вічні цінності: у природі все взаємозв’язано, немає поганих і гарних тварин, рослин, всі мають право на життя. Якщо перенести ці думки на наше сьогодення, ще більш виразною стає її актуальність. Ця простенька казочка, написана у 70-х роках ХХ ст., утверджує найважливішу вимогу нашого часу - захист природи і людини від насилля у будь-якій формі. Отже, тематична різноманітність віршованих і розповідних казок розділу, їх художня і виховна цінність дають основу для організації вчителю впровадження мовленнєвого етикету.

У першій частині підручника учні читали українські народні казки про тварин, тому матеріал цього розділу дає змогу порівняти їх. При цьому було б добре, щоб діти поміркували, чому в казках різних народів утверджуються добро, розум, дружба, чим схожі і відрізняються казки. Загалом, ця тема благодатна для розвитку мовлення.

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні і цікаві для дітей цього віку твори. Відповідно до вимог програми зміст читання структуровано у 12 розділів.

Проаналізуймо першу частину підручника. Найбільшим за обсягом є розділ „Від слова - до книги". Установкою до його сприймання є звертання до учнів, в якому сказано про значення слова, мови, книги в житті людини. Відповідно розділ розподілено на 3 теми: „Мова - дивний скарб", „Похвала книгам!", „Цікава книга Природи".

Перша тема „Мова - дивний скарб" своєю узагальнюючою назвою підказує читачам, що йтиметься про щось нове, незвичайне щодо такого звичного для нас Явища, як мова. Спочатку діти прочитають твір А. Коваль „Наша мова". З цього твору читачі, без сумніву, дізнаються чимало нового. Далі діти читатимуть два вірші - „Мова" В. Гринько і „Найрідніші слова" В. Лучука, які виконують передусім емоційно-виховну функцію. Мета на такому уроці має звучати так: виховувати культуру мовлення, любов до української мови; збагачувати мовлення новими словами; вчити порівнювати вірші.

Слова, слова . Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні

Лукаві й чесні, мудрі і смішні .

Що матері з доріг вертають сина .

Тут доцільно, щоб вчитель запитав: „Які бувають слова? ”, „Що вони означають? ” Тобто саме в цей момент вчитель формує мовленнєвий етикет учнів.

Читаючи казку „Мова" І. Січовика, діти актуалізують знання з рідної мови. Скарби рідної мови відкриває читачам відомий український поет Дмитро Білоус.

У 3 класі діти читатимуть чарівні казки. У казках цього типу здійснюються дивовижні перетворення. Діють герої незвичайної сили і здібностей. Три казки, що є у розділі, належать до найбільш відомих. У них ознаки чарівності переплітаються із звичними життєвими ситуаціями.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Особистісно-моральні якості соціального педагога
Вивчення особливостей діяльності фахівців соціальної роботи в Україні засвідчує, що в останні роки достатньо уваги приділяється не лише професійним якостям, які використовують для проектування ефекти ...

Форми правової свідомості
Узагальнивши дослідження, можна виділити такі форми правової свідомості, як індивідуальну, яка виражає ставлення конкретної людини до тих чи інших соціальних явищ, системи її поглядів, уявлень та пер ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com