Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Педагогіка і освіта » Формування мовленнєвого етикету молодших школярів » Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Сторінка 3

Продовжують тему моральних цінностей й інші оповідання розділу. В оповіданні „Руденький” В. Нестайка у вуста хлопчика письменник вкладає винятково важливу думку. „І чого поганим бути легко, а хорошим - важко? ” тоді цього оповідання розгортаються динамічно, у стислий час, їх опис передає напругу дії, зміну внутрішнього стану героя. Необхідно звернути увагу дітей на такі слова: „наче боявся, що вона поверне її", спинився, почервонів, зітхнув". Про що це свідчить? Чи легко руденький хлопчик прийняв рішення? Важливо, щоб, читаючи вголос, учні передали інтонацію діалогу з дідусем (заперечення, роздум, невпевненість, тепле ставлення дідуся).

Цікавим і багатоплановим, з нашого погляду, є оповідання В. Струтинського „Сідайте, будь ласка". Діти можуть простежити причинно наслідкові зв’язки, бо в сюжеті показано взаємовідносини пасажирів різного віку: Сергійко - тітонька - старенька бабуся - маленька дівчинка. Головна думка оповідання - якщо допомагати один одному, буде всім приємно, - стає зрозуміло дітям цього віку.

Тему ставлення дітей до праці, взаємин у колі сім’ї розкрито в оповіданнях А. Гигорука „Хочеш бути щасливим, не будь лінивим”, А. Коцюбинський „Артист Герої творів - однолітки читачів, яких легко розпізнати за характерними ознаками мовлення, поведінки.

Відповідно до можливостей різних текстів учитель має організувати навчання дітей читати в особах, інсценізувати, розвивати мовлення учнів.

У розділі „Казки українських письменників” особливу увагу ми радимо звернути на невеличку казочку В. Сухомлинського „Соловей і Жук”, яка завершує розділ. Це своєрідна філософська притча для дітей, у якій утверджуються вічні цінності: у природі все взаємозв’язано, немає поганих і гарних тварин, рослин, всі мають право на життя. Якщо перенести ці думки на наше сьогодення, ще більш виразною стає її актуальність. Ця простенька казочка, написана у 70-х роках ХХ ст., утверджує найважливішу вимогу нашого часу - захист природи і людини від насилля у будь-якій формі. Отже, тематична різноманітність віршованих і розповідних казок розділу, їх художня і виховна цінність дають основу для організації вчителю впровадження мовленнєвого етикету.

У першій частині підручника учні читали українські народні казки про тварин, тому матеріал цього розділу дає змогу порівняти їх. При цьому було б добре, щоб діти поміркували, чому в казках різних народів утверджуються добро, розум, дружба, чим схожі і відрізняються казки. Загалом, ця тема благодатна для розвитку мовлення.

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні і цікаві для дітей цього віку твори. Відповідно до вимог програми зміст читання структуровано у 12 розділів.

Проаналізуймо першу частину підручника. Найбільшим за обсягом є розділ „Від слова - до книги". Установкою до його сприймання є звертання до учнів, в якому сказано про значення слова, мови, книги в житті людини. Відповідно розділ розподілено на 3 теми: „Мова - дивний скарб", „Похвала книгам!", „Цікава книга Природи".

Перша тема „Мова - дивний скарб" своєю узагальнюючою назвою підказує читачам, що йтиметься про щось нове, незвичайне щодо такого звичного для нас Явища, як мова. Спочатку діти прочитають твір А. Коваль „Наша мова". З цього твору читачі, без сумніву, дізнаються чимало нового. Далі діти читатимуть два вірші - „Мова" В. Гринько і „Найрідніші слова" В. Лучука, які виконують передусім емоційно-виховну функцію. Мета на такому уроці має звучати так: виховувати культуру мовлення, любов до української мови; збагачувати мовлення новими словами; вчити порівнювати вірші.

Слова, слова . Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні

Лукаві й чесні, мудрі і смішні .

Що матері з доріг вертають сина .

Тут доцільно, щоб вчитель запитав: „Які бувають слова? ”, „Що вони означають? ” Тобто саме в цей момент вчитель формує мовленнєвий етикет учнів.

Читаючи казку „Мова" І. Січовика, діти актуалізують знання з рідної мови. Скарби рідної мови відкриває читачам відомий український поет Дмитро Білоус.

У 3 класі діти читатимуть чарівні казки. У казках цього типу здійснюються дивовижні перетворення. Діють герої незвичайної сили і здібностей. Три казки, що є у розділі, належать до найбільш відомих. У них ознаки чарівності переплітаються із звичними життєвими ситуаціями.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу
Реформування системи освіти України, пов'язане з глобальною інтеграцією у світовий освітній простір, суттєвою модернізацією всіх її складових, орієнтацією на гуманістичні цінності, на пріоритет еколо ...

Підбір начально – виробничих робіт
Щоб правильно організувати процес виробничого навчання та визначити, які форми навчальної роботи потрібно використовувати, необхідно провести підбір навчально – виробничих робіт. Підбір навчально – в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com