Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Педагогіка і освіта » Формування мовленнєвого етикету молодших школярів » Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Сторінка 2

У другій темі розділу - „Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю . ” художнього слова розширюється і поглиблюється розуміння учнями цінності естетичного і діяльності ставлення до природи. В оповіданні В. Сухомлинського „Покинуте кошеня” на доступному для другокласників рівні розкривається важлива думка - добрим бути дуже просто, треба лише зробити хоч маленький, але добрий вчинок. Вірш Г. Могильницької „Бабусина радість" про невтомного хлопчика, який сам собі шукає роботу, закінчується такими рядками:

Бабуся радіє та й ще примовляє:

Що день - то все більшає радість моя!

Росте, як кленочок, побіля води!

А радість - це хлопчик!

А може, це ти? -

Звертається до читачів поетеса, спонукаючи їх до добрих вчинків.

Таким чином, структура першої частини читанки охоплює всього три розділи. На наш погляд, це створює передумови більш цілісного підходу для різнобічного сприймання і усвідомлення учнями сутності таких базових понять, як рідна мова, рідна сім’я, рідна природа, Батьківщина.

У другій частині підручника у доборі текстів переважає жанровий принцип. А саме: народні казки, про тварин, загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, літературні казки, вірші, оповідання.

Окрім розділів є два тематичних („Я хочу сказати своє слово" і „У дружньому колі”). Для сприймання такого матеріалу, на наш погляд, учні одержали у першому семестрі певну підготовку.

Зміст кожного розділу створює передумови для роботи з усіма змістовими лініями програми, однак кожного разу вчитель йде від тексту, його художніх особливостей, виховного і розливального потенціалу. Читання творів різних жанрів передбачає комплексний підхід до літературного розвитку дітей, цілеспрямованого відпрацювання усіх якостей читацької навички, залучення учнів до естетичних і морально-ціннісних переживань.

Найбільшим за обсягом у другій частині є розділ „Вірші українських поетів”. Уривки з творів Шевченка („Світає, край неба палає . ”, „Вранці", „Встала й весна . ", „Зоре моя вечірняя . ”, „Зацвіла у лузі червона калина”) їх образність, насиченість словами-символами є основою для мовленнєвого виховання.

Опрацювання змісту розділу „Оповідання" має на меті сформувати в другокласників уявлення про те, що твори цього жанру є невеликими художніми розповідями про якість випадки, пригоди з життя людей, тварин; на відміну від віршів, рядки в оповіданні не римуються. В оповіданнях, що містяться у підручнику, йдеться про цікаві й навчальні випадки з життя людей, а точніше дітей. Для молодших школярів, життєвий досвід яких є дуже незначним, вкрай важливо знати не лише про те, що засуджується суспільною мораллю, а й сприймати описану у творі подію, як конкретну життєву ситуацію, яка наштовхує на розмірковування, почуття, оцінні судження. Кого обирає дитина, як зразок для наслідування, що привертає її увагу - все це важливий показник і джерело її морального розвитку. Установкою на сприймання й оцінку прочитаного є запитання - звертання: „Читай і розмірковуй: яким бути і яким не бути". Інакше кажучи, оповідання мають моральну задачу, варіанти розв’язання якої діти обговорюють у процесі роботи над текстом. Зміст творів цього розділу надає сприятливі можливості щодо реалізації завдань смислового і структурного аналізу учнями тексту.

На початку теми учні знайомляться з трьома оповіданнями Василя Сухомлинського. У кожного з них прозоро і доступно розповідається про універсальні цінності людського життя. Оповідання „Як все це було без мене? ” В. Сухомлинського коротке, але яка глибока філософія - взагалі життя вічне, але людське життя швидкоплинне. Нехай не осягне цього повною мірою малий читач, але він отримає поштовх для роздуму над цими поняттями. „Як все це було без мене розмірковує семирічна Яринка, вкрай здивована, що колись її не було, а все довкола - дерева, квіти, голуби - все це було. Тут важливо перекинути місточок до особистого досвіду дітей, викликати хвилю спогадів, бажання, замислитись над часом. У наступному оповіданні „По волосинці" хлопчик, вражений невпинною працею малесенької пташки, відчуває докір сумління, переосмислює свою поведінку. Адже пташка така маленька, а працює невтомно. Він великий, але бабуся його оберігає, як малюка, від праці. Чи справедливо це? Петрик замислився і пропонує: „Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто ." Це маленька перемога над собою. В оповіданні „Горбатенька дівчинка” моральна задача змальована в гострому сюжеті, який триває в житті класу всього дону - дві хвилини, але за цей час діти витримують іспит на людяність. Зауважмо, що в сучасній дитячій літературі ми не знаходимо таких лаконічних і проникливих творів, які спонукають дітей до милосердя у ставленні до людей з фізичними вадами. Ця проблема потребує не моралізаторства, а саме тактовного відображення потреби чуйності, людяності у доступних для віку художніх сюжетах.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Методика організації діяльності в куточку природи
Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті ма ...

Вдосконалення мовної культури
Сучасний освітньо-виховний процес повинен бути підпорядкований меті становлення особи дитини: розвитку його компетентності (комунікативною, інтелектуальною, фізичною), креативності, самостійності, ві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com