Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Педагогіка і освіта » Формування мовленнєвого етикету молодших школярів » Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Сторінка 1

За роки розбудови національної системи шкільної освіти відбулися докорінні зміни у розумінні її цілей і завдань. Стосовно читання у початковій школі за короткий час було створено новий зміст, який позбавлений від класової, відчуженої від потреб дитячого життя освіти.

Сучасний відбір творів відповідають потребам інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх із різними жанровими формами. Щодо тематики читання відображає весь навколишній світ: людина, природа, держава, події сучасні і далекого минулого. Так, у творах різних жанрів діти читають про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні стосунки, батьківський дім і Батьківщину тощо. Помітне місце у кожному класі належить творам, у яких відображено красу і мудрість природи, її неповторність у різні пори року, ставлення людей до рослин і тварин.

Наскрізною темою є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів.

Із прозових творів учні 2-4 класів прочитають казки і художні оповідання В. Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Ярослава Стельмаха, Євгена Гуцала, Юрія Яр миша тощо.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів, малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

У змісті читання переважають наскрізні теми і жанри. Наскрізними і найбільшими та питомою вагою темами є: світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість); природа і людина; мова - писемність - книга; наскрізними жанрами: казки, вірші, оповідання. Як бачимо, коло читання достатньо різноманітне, що є передумовою підтримки пізнавального інтересу.

Проаналізуємо зміст і структуру підручника з читання для 2 класу. А саме, як вивчається мовленнєвий етикет.

Перша і друга частина „Читанки” загалом містять 10 розділів. Перший розділ першої частини присвячено школі: „В рідній школі - рідне слово". Мотиваційним „ключем" для нього є звернення до дитини: „Для тебе школа - рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.

Мова - як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів. „Слово до Слова - зложиться мова", - говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття народу".

Перша тема розділу. Наче вулик, наша школа „налаштовує дітей на думку, що рідна школа - це дружна, працьовита шкільна родина. Саме в цей момент вчитель пригадує дітям, як себе вести в школі, нагадує правила поведінки, спілкування, а, тобто, нагадує про мовленнєвий етикет.

Морально-етичні аспекти шкільного життя діти осмислюють, читаючи оповідання „У новій школі" О. Буценя, „Кордон" Л. Вахніної", „Як Наталя у Лисиці хитринку купила” В. Сухомлинського.

У переведенні першої частини підручника для 2 класу змінено порядок вивчення тем. Спочатку діти читають про рідну сім’ю, ставлення до природи, а на завершення йде тема про Батьківщину. Така послідовність з 69

нашого погляду, доступніша дітям, бо читацька діяльність розгортається від конкретного до узагальненого образу.

Ключем до другого розділу „Українські казки" є літературний блок, у якому діти читають народні казки: „Вовк та козенята", „Лисиця та їжак", „Лисичка та журавель", „дрізд і голуб" та ін. Виховний момент цих казок вказує на те, що українська гостинність, чесність, доброта є незмінними за своєю структурою.

У першій темі розділу „Рідна домівка, рідна сім’я - тут виростає доля моя" розкриваються ключові поняття: рідна хата, родинне коло, морально-етичні стосунки між членами родини, однолітками, дітьми і дорослими. Тут потрібно покластись на майстерність вчителя. Бо саме від нього залежить, як засвоюють діти морально-етичні норми щодо старших, однолітків тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках
Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчал ...

Значення пізнавальної активності на уроці
Практика показує що навчання як процес засвоєння знаннь, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей — прагненні до навчання, до оволодіння більш повними і ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com