Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Педагогіка і освіта » Формування мовленнєвого етикету молодших школярів » Формування мовленнєвого етикету на уроках читання

Сторінка 1

За роки розбудови національної системи шкільної освіти відбулися докорінні зміни у розумінні її цілей і завдань. Стосовно читання у початковій школі за короткий час було створено новий зміст, який позбавлений від класової, відчуженої від потреб дитячого життя освіти.

Сучасний відбір творів відповідають потребам інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх із різними жанровими формами. Щодо тематики читання відображає весь навколишній світ: людина, природа, держава, події сучасні і далекого минулого. Так, у творах різних жанрів діти читають про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні стосунки, батьківський дім і Батьківщину тощо. Помітне місце у кожному класі належить творам, у яких відображено красу і мудрість природи, її неповторність у різні пори року, ставлення людей до рослин і тварин.

Наскрізною темою є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів.

Із прозових творів учні 2-4 класів прочитають казки і художні оповідання В. Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Ярослава Стельмаха, Євгена Гуцала, Юрія Яр миша тощо.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів, малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

У змісті читання переважають наскрізні теми і жанри. Наскрізними і найбільшими та питомою вагою темами є: світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість); природа і людина; мова - писемність - книга; наскрізними жанрами: казки, вірші, оповідання. Як бачимо, коло читання достатньо різноманітне, що є передумовою підтримки пізнавального інтересу.

Проаналізуємо зміст і структуру підручника з читання для 2 класу. А саме, як вивчається мовленнєвий етикет.

Перша і друга частина „Читанки” загалом містять 10 розділів. Перший розділ першої частини присвячено школі: „В рідній школі - рідне слово". Мотиваційним „ключем" для нього є звернення до дитини: „Для тебе школа - рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.

Мова - як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів. „Слово до Слова - зложиться мова", - говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття народу".

Перша тема розділу. Наче вулик, наша школа „налаштовує дітей на думку, що рідна школа - це дружна, працьовита шкільна родина. Саме в цей момент вчитель пригадує дітям, як себе вести в школі, нагадує правила поведінки, спілкування, а, тобто, нагадує про мовленнєвий етикет.

Морально-етичні аспекти шкільного життя діти осмислюють, читаючи оповідання „У новій школі" О. Буценя, „Кордон" Л. Вахніної", „Як Наталя у Лисиці хитринку купила” В. Сухомлинського.

У переведенні першої частини підручника для 2 класу змінено порядок вивчення тем. Спочатку діти читають про рідну сім’ю, ставлення до природи, а на завершення йде тема про Батьківщину. Така послідовність з 69

нашого погляду, доступніша дітям, бо читацька діяльність розгортається від конкретного до узагальненого образу.

Ключем до другого розділу „Українські казки" є літературний блок, у якому діти читають народні казки: „Вовк та козенята", „Лисиця та їжак", „Лисичка та журавель", „дрізд і голуб" та ін. Виховний момент цих казок вказує на те, що українська гостинність, чесність, доброта є незмінними за своєю структурою.

У першій темі розділу „Рідна домівка, рідна сім’я - тут виростає доля моя" розкриваються ключові поняття: рідна хата, родинне коло, морально-етичні стосунки між членами родини, однолітками, дітьми і дорослими. Тут потрібно покластись на майстерність вчителя. Бо саме від нього залежить, як засвоюють діти морально-етичні норми щодо старших, однолітків тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Про деякі особливості методики навчання української мови як другої
Під час розробки методики навчання української мови, як державної у школах усіх національних спільнот, слід насамперед віднести вік учнів, тип школи, а також наявність або відсутність мовного середов ...

Функції контролю, і педагогічні вимоги до контролю
До основних функцій контролю слід віднести: 1. Контролююча. Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і способів навчання необхідний оперативний звор ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com