Особливості мовленнєвого етикету

Сторінка 4

Своє привітання чоловік може супроводити легким поклоном, жінка - лавним нахилом голови, а молодь має трохи нижче вклонятися старшим.

Не буде і прикрою помилкою і те, що ви, звичайно прямуючи щодня тією самою дорогою і здибаючись майже завжди з тими самими зустрічними, у відповідь на привітання і слова, з котрими вони звертаються до вас, лише щось мугикнете, усміхнетесь, або просто кивнете головою - залежно від обставин.

Вітаючись, не слід вживати жаргонних і вульгарних слів: „Привіт, старий” чи „Вітаю, теличко" - навіть звертаючись до найближчих знайомих; не можна махати рукою чи капелюхом; надто галасливо виявляти свої почуття чи вітатися між іншим. Недарма кажуть: „Яке „помагайбіг", таке й „доброго здоров’я" „. Спробуймо привітання „добридень” вимовити не поспіхом, не машинально, а повільно й приязно: „Добрий день!" - і погляньмо при цьому у вічі знайомому та щиро посміхнімося. Добрий настрій йому і нам забезпечений.

Швидкоплинна зустріч закінчується п р о щ а н н я м, і ми, залежно від часу добираємо відповіді фрази. Різними є й формули прощання, що завершують зустріч. Мовний етикет надає перевагу таким фразам, як „До побачення”, „До зустрічі", „Усього найкращого", „До скорого побачення”, „До побачення завтра!". Проте можна при прощанні з близькими чи добре знайомими людьми обмежитися і невербальною формою, тобто жестом - не заходячи в зайві розмови, усміхнутися і, піднісши праву руку на прощання, піти .

Прощальним висловом „До зустрічі!”, що може також конкретизуватися 28

часом і місцем майбутньої зустрічі: „До завтра!"

Іноді людям доводиться вийти кудись ненадовго (на роботі скажімо). У

таких випадках кажуть: „Я з Вами не прощаюсь!”, „Я не надовго!”, „Ми ще побачимось!”, „Я ще побачусь сьогодні з Вами!"

Прощаючись перед сном, традиційно кажуть: „Доброї ночі!”, „Добраніч!", „На добраніч!”, „Приємного сну!”, „Гарних снів!". Вживаються в сучасній українській мові й своєрідні прощання-побажання: „Всього доброго!”, „Всього Вам доброго!”, „Всього найкращого!", „На все добре!”, „Будьте (бувайте) здорові!".

Прощаючись, за звичаєм, подають руку, а близьких людей, рідних -

цілують.

Нехтуючи традиції, молодь і тут іде своїм шляхом. Послуговуючись для вітання лаконічними фразами: „Привіт!", „ Салют!" - молодь в ситуації „здраствуй - прощай” найчастіше використовують англійське „гуд бай" чи італійське „чао” дедалі більше приохочуючи до цього поважних людей.

Бо, як сказав О. Довженко, коли двоє дивляться вниз, один бачить калюжу, а інший зірки в ній. Що кому .

Утім, вітання - теж дрібниця, як і прощання, проте воно позначається на настрої людей. Бо в любому випадку, ми показуємо свою повагу і навпаки до наших рідних і знайомих. Для нас усіх не секрет, що важливою складовою мовленнєвого етикету є уміння вчасного, коректного і комунікативного вдалого завершення спілкування. У розвинутих мовах є віками відпрацьовані етикетні засоби завершення кооперативного спілкування, тобто відповідні формули мовленнєвого етикету. Використання цих виразів регламентується соціальними ролями учасників спілкування, мірою їх близькості. Діапазон прийнятих у певній культурно-мовній спільноті усталених етикетних форм прощання широкий і варіюється ситуацією спілкування: від нейтрального ввічливого до побачення до інтимного цілую, від офіційного прощавайте до дружнього па, від холоднуватого будьте здорові до жартівливого моє тобі з хвостиком.

Отже, з точки зору мовної комунікації найважливішими комунікативними якостями мовлення є змістовність, доречність, логічність, послідовність мовлення; з точки зору культури мовлення - правильність, чистота, різноманітність, виразність та образність.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу
Реформування системи освіти України, пов'язане з глобальною інтеграцією у світовий освітній простір, суттєвою модернізацією всіх її складових, орієнтацією на гуманістичні цінності, на пріоритет еколо ...

Підтримання і розвиток пізнавального інтересу до навчання
Інтерес до навчання може бути пов'язаний з майбутньою про­фесією, з тим видом діяльності, до якої в учня є нахили, задатки і здібності, з осмисленням значущості знань, з бажанням знайти само­стійну в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com