Пошуки шляхів вдосконалення оптимізації учбової діяльності у молодших школярів

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови оптимізації учбової діяльності молодших школярів » Пошуки шляхів вдосконалення оптимізації учбової діяльності у молодших школярів

Сторінка 6

Більшу частку стійкої працездатності вносять особливості нервової діяльності. Діти з сильним, урівноваженим, рухливим типом нервової системи Сангвініки) найчастіше мають підвищену активність: вони енергійно, легко швидко включаються у роботу, на уроці уважно слухають, легко переключаються на нову справу і можуть достатньо довго працювати, не втомлюючись. Учні з сильним, неврівноваженим, інертним типом нервової системи (холерики) відрізняються тим, що реактивність у них переважає над активністю: вони невитримані, нетерплячі; якщо такий учень зацікавлений, то він працює довго, але якщо "не подобається" - відключається миттєво. Працездатність цих учнів досить нестійка.

Учні з сильним, врівноваженим, інертним типом нервової системи (флегматики) повільно зосереджують свою увагу, довго включаються у роботу, разом із тим, переключившись, можуть працювати довго, але не можуть швидко перебудуватися: їм важко переключати свою увагу.

Діти зі слабким типом нервової системи малоактивні і їх не видно і не чути ні на уроці, ні на перерві; вони не піднімають руку на уроці, повільні: вони не вміють працювати, не відволікаючись, швидко втомлюються, і, зрозуміло, динаміка працездатності у них несприятливого типу.

Не менше значення в збереженні високої працездатності має мотивація, імпульс учня до того, чим він займається. Інтереси молодших школярів те недостатньо дієві, тому що самі по собі довго не підтримують навчальну діяльність, нестійкі (навчальний матеріал і завдання швидко набридають, а особливо коли не дуже вдаються), а працездатність при цьому стрімко знижується.

У даному випадку кажуть "стомлююча робота". Але і. педагоги, і психологи вважають, що інколи до кінця початкової школи у дітей не з'являється інтерес до подолання труднощів у навчальній роботі, тому що орієнтуються учні не на саму роботу, а на кінцевий результат (оцінку). Учень, котрий не усвідомлює необхідності вчитися "для себе", "тому що цікаво", не розуміє дійсного змісту навчання. Якщо активно формувати у дітей інтерес не до учіння як такого, а до оцінки, то інтерес до навчання знижується вже до кінця першого семестру, і особливо сильно у дітей зі слабким типом нервової системи. Вони не встигають за загальним темпом роботи в класі, сильно втомлюються.

Слід звернути увагу ще на один аспект цієї проблеми. Несприятлива динаміка працездатності і більша втома спостерігається в учнів менш здібних. Існує досить чітка залежність між працездатністю, перевтомою учня і його здібностями до навчання. Даючи характеристику учневі, вчителі нерідко використовують терміни "здібний учень", "нездібний учень", маючи на увазі не певні здібності (музичні, художні, математичні), а, швидше, сукупність типу нервової діяльності, уваги, пам'яті, уяви, особливостей мислення, мотиваційно-вольової сфери особистості.

Низький рівень здібностей інколи компенсується високою працездатністю. Розглянемо цю проблему уважніше. Уявимо, що учень із низькими здібностями має високий рівень мотивації, намагається виконати всі завдання якісно, тобто учень працелюбивий. У той же час учитель вимагає від нього нових успіхів, не помічаючи, якою ціною це досягається. Найчастіше в таких випадках різке падіння успішності буває неочікуваним для всіх, навіть для самого учня, а причина проста: зростає темп роботи, її об'єм, інтенсивність, те, що давалося на початку року на максимумі зусиль і часу, стає не під силу, якщо на учня "натискають" зі всіх сторін, а він старається зі всіх сил, то, швидко за все, призведе до перевтоми. Ми акцентуємо на цьому увагу тому, що старанність учня має високу цінність в очах учителя; але при цьому не слід забувати, що досягнення "будь-якою ціною обертається найчастіше проти учня і "ціною здоров'я". Щоб цього не трапилося, не слід зловживати старанністю учня, не треба вимагати від нього зробити ще більше чи краще ціною зусиль, тому що старанність і працьовитість забезпечити ефективність навчання тільки у поєднанні з певним станом я, рівнем научуваності, мотивації та іншими факторами. Завдання вчителя - знайти таку ефективність навчання, котра не призводить до напруги і несприятливих порушень у стані здоров'я. Тому при індивідуальному підході до учнів, при розробці диференційованих методів навчання, необхідно враховувати не один фактор, а весь комплекс.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Пояснення і показ дій
У деяких випадках пояснення гри вихователі починають з прийому нагадування, за допомогою якого можна піднести інтерес вихованців до наступної гри. Такий прийом застосовується особливо тоді, коли сама ...

Діагностика уваги учнів та способи її посилення
Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в певний проміжок часу на якому-небудь реальному або ідеальному об’єкті (предметі, події, образі тощо). Розрізняють мимовільну увагу, яка не пов’язана зі св ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com