Психолого–педагогічні проблеми забезпечення оптимізації учбової діяльності

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови оптимізації учбової діяльності молодших школярів » Психолого–педагогічні проблеми забезпечення оптимізації учбової діяльності

Сторінка 3

Пізнавальний інтерес не може розвиватися і зміцнюватись, якщо операційний бік учіння залишається постійним. У ній обов'язково має бути поступальний рух, тільки тоді учень, оцінюючи свої можливості і сили, усвідомлює, що тепер він по-іншому, по-новому, краще і швидше діє.

Емоційна атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу - важлива умова забезпечення повноцінної працездатності молодшого школяра. Сприятлива емоційна атмосфера навчання пов'язана з двома головними джерелами розвитку школяра: із учбовою діяльністю і спілкуванням, котрі народжують багатозначні відношення і створюють тонус особистого настрою учня.

Різні, інколи протилежні, судження вчителя про працездатність учня можуть створювати діаметрально протилежний емоційний тонус навчання, сприяти або його позитивному перебігу, аби створювати атмосферу) негативізму, невпевненості.

Атмосфера підвищеної цілеспрямованості навчання породжує бажання працювати, вчитися без остраху, спокійно, одержуючи задоволення від спроби власних сил, від власного виконання завдань.

2. Теорія навчання молодших школярів на підвищеному рівні складності.

Автором даної, концепції виявлено ряд нових принципів, які сприяють тому, щоб навчання стало дійсно розвивальним. Він обгрунтував можливість оптимального навчання молодших школярів на високому рівні складності із забезпеченням врахування індивідуальних особливостей усіх учнів. Дидактична система Л. Занкова спрямована на розвиток в учнів спостережливості, уваги мислительних операцій. Л. Занковим досліджені найбільш ефективні способи використання у початковій школі наочності в поєднанні її з постановкою проблемних питань і завдань , розроблені рекомендації щодо оцінювання учнів.

3. Теорія змістовного узагальнення.

Розроблена В. Давидовим і Д. Ельконіним і направлена на застосування змістових узагальнень із метою підвищення результативності уроків, економії часу підсилення розливального, впливу навчання на школяра. Напочатку вивчення теми учнями повідомляються не окремі факти чи приклади, а певні узагальнені теоретичні положення. Потім із них дедуктивно вирізняють детальну інформацію предметного характеру. Такий підхід спрямований на більш плідне мислення у навчанні.

Д. Ельконін дослідив залежність успішності молодших школярів від мотивів. Співставлення, проведене вченим, показало, що успішність найтісніше пов'язана із наявністю ігрового мотиву та поєднанням навчального мотиву з соціальним. Розвиток ігрових мотивів негативно впливає на успішність. Учителеві необхідно ретельно добирати навчальні методи і прийоми, щоб запобігти перенесенню ігрового мотиву у сферу навчальної діяльності.

4. Теорія укрупнення дидактичних одиниць.

Розробка теорії укрупнення дидактичних одиниць належить Б. і П.Ерднієвим. Сутність укрупнення дидактичних одиниць зводиться до об'єднання інформації у часі (урок, лекція) чи у просторі (розгортка, підручник, зошит). Укрупнення дидактичних одиниць виступає як відображення у дидактиці об'єктивної тенденції сучасної науки до інтеграції знань і сприяє засвоєнню особистого зростаючого обсягу інформації за менший, ніж раніше, термін.

Систематичне навчання із застосуванням теорії укрупнення дидактичних одиниць, як показав експеримент, стає засобом вироблення в учнів високоефективних прийомів мислення, які школяр переносить на процес засвоєння знань не лише з математики, але й з інших дисциплін. Економія навчального часу при роботі за розробленою системою становить до 20 відсотків на рік.

5. Теорія проблемного навчання.

Система методів проблемного навчання спрямована на формування у школярів умінь самостійно здобувати і застосовувати знання. Ці вміння І. Лернер, М. Махмутов та інші науковці вважали фактором оптимізації, який забезпечує високу успішність у навчанні.

М. Махмутов розробив систему проблемного навчання і довів доцільність широкого запровадження її у школах та інших навчальних закладах. Мету проблемного навчання вчений бачив у засвоєнні дитиною не тільки результатів наукового пізнання, але і самого шляху, процесу отримання цих результатів; у формуванні пізнавальної самостійності учня і розвитку його творчих здібностей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Рівні самостійної діяльності учнів
Самостійна робота, виступаючи специфічним педагогічним засобом організації та управління самостійною діяльністю учня, мас подвійну природу. З одного боку, вона постає як навчальне завдання, тобто об' ...

Основні проблеми впровадження ідей релігійного виховання в початковій школі
Школа у тісній співпраці з сім'єю на основі народної моралі, зокрема релігійної, здатна посіяти здоровий моральний клімат у молодіжному середовищі. На це свого часу звергали увагу визначні педагоги т ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com