Психолого–педагогічні проблеми забезпечення оптимізації учбової діяльності

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови оптимізації учбової діяльності молодших школярів » Психолого–педагогічні проблеми забезпечення оптимізації учбової діяльності

Сторінка 2

За останні приблизно тридцять п'ять років у рамках розв'язання питання оптимізації навчального процесу сформувалися в теорії навчання напрямки, які концентрують і збагачують прогресивний досвід розвитку пізнавальної самостійності учнів: 1) теорія активізації процесу навчання (М. Скаткін); теорія розвивального навчання (І. Якиманська); 3) теорія навчання молодших школярів на підвищеному рівні складності (Л. Занков); 4) теорія змістового узагальнення (В. Давидов, Д. Ельконін); 5) теорія укрупнення дидактичних одиниць (Б Єрднієв, П. Єрднієв); 6) теорія проблемного навчання (І. Лернер, М. Махмутов); 7) теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна) та ін.

Розглянемо їх під кутом зору проблеми дослідження теорії оптимізації процесу навчання. В ході дослідження М. Скаткін установив спільні для всіх навчальних предметів і вікових груп негативні аспекти навчального процесу.

- націленість процесу навчання на миттєве запам'ятовування навчального матеріалу;

- засвоєння зосереджується лише на дрібних одиницях змісту, що знижує теоретичний рівень навчання, заважає формуванню в учнів наукового світогляду;

- значний прорахунок в організації навчального процесу, який викликає відставання учнів - слабке стимулювання пізнавальних інтересів.

На основі вивчених недоліків, він виділив умови сприятливого перебігу діяльності і позитивного впливу на особистість учня:

1. максимальне використання не тільки об'єктивних можливостей діяльності, але й всебічне забезпечення в них суб'єктивних начал. Особливо важливим є забезпечення мотивації як всієї діяльності, так і окремих предметних дій учня; взаємозв'язок мотивів і способів діяльності.

2. поступове ускладнення діяльності, її змісту, мотивів.

3. розвиток в діяльності активності і самостійності самого учня.

Проявом високої працездатності учнів є їхня інтелектуальна активність. Запитання учня, який звертається до вчителя, найчастіше знаменує пізнавальний інтерес. Питання означає прагнення осягнути ще незрозуміле, а самостійність - пошук, активне прагнення знайти першопричину.

Другим показником інтелектуальної активності є прагнення учнів за власним бажанням брати участь у діяльності, в бажанні висловити бачення.

Показником інтелектуальної активності є активне оперування набутим багажем знань і вмінь.

М. Фіцула наголошував на необхідності оптимізації навчальної діяльності школярів через удосконалення системи, методів і форм навчання. Він вважав також корисним запровадження програмованого навчання, яке дозволяє удосконалити логічну структуру знань надати більш організованого характеру самостійній роботі учнів, забезпечити самоконтроль пізнавальної діяльності.

1. Теорія розвивального навчання.

Розвивальне навчання, на думку І. Якиманської, є навчання, котре спрямоване на забезпечення засвоєння учнями знань, озброєння їх спеціальними прийомами опанування матеріалом в умовах різноманітних навчальних ситуацій, що безпосередньо впливає на розумовий розвиток школярів. Дослідження показали, що коли паралельно зі засвоєннями змісту навчального матеріалу школярі оволодівають раціональними способами добування знань, то це сприяє істотному загальному розвитку їх інтелекту. Результати, котрі отримала І. Якиманська в процесі експерименту, дали їй підстави стверджувати, що:

Основою розвитку особистості школяра є діяльність, в якій дитина виступає як суб'єкт. Зміни, що проходять у ході різних видів діяльності і пов'язані з ускладненням мети, завдань, предметних дій, мотиваційної схеми діяльності, а також зі зміною в діяльності самого учня.

Вдосконалення працездатності впливає і на розвиток учня як особистості, оскільки зовнішній план його дій переходить у внутрішній, змістовний план, а розвиток психічних процесів (інтелектуальних, мнемічних, емоційно-вольових) піднімають дії і працездатність школяра в цілому на більш високий рівень.

Часто стаємо свідками того, що учень, котрому батьки забезпечують і заняття музикою, і додаткове вивчення іноземної мови, в якийсь період життя лишає музику, зовсім втрачає бажання займатися іноземною мовою. Причина побудова і організація діяльності не створили основу дії її суб'єкта: не сформована необхідна мотивація.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Складові педагогічної техніки викладача
Педагогічна техніка — це сукупність раціональних засобів, умінь та особливостей поведінки педагога, спрямованих на ефективну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-виховної роботи з окре ...

Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку
Перехід до ринкових відносин об'єктивно породжує гостру потребу в реалізації підприємницького потенціалу громадян України на основі ефективного використання їх господарської ініціативи. Позбавлення с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com