Історіографія проблеми оптимізації навчальної діяльності

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови оптимізації учбової діяльності молодших школярів » Історіографія проблеми оптимізації навчальної діяльності

Сторінка 3

Вимагаючи давати у початковій школі реальні знання, К.Ушинський вказував на потребу так організовувати навчання, щоб разом із реальними знаннями розвивалося мислення дітей. ;

К. Ушинський зазначав, що "наочна і поступово розвивальна" методика початкового навчання є одним із найважливіших надбань педагогічної науки від часів Песталоцці. Головна перевага цієї методики полягає у тому, що вона, по можливості, наочно і непомітно вводить дітей у науку через оточуючі їх уже знайомі їм образи довкілля. Вона також сприяє систематизації відомостей, надбаних дітьми у результаті життєвого досвіду. За відсутності такої фундаментальної підготовки, школярі виявляються не готовими до свідомого систематичного навчання. Увага таких учнів слабо розвинена, а головне, книга і дійсність здаються їм цілковито протилежними, не пов'язаними між собою речами. Таке хибне перше враження від наук глибоко западає у сприйнятливу душу дитини і лишається в ній надовго, нерідко на все чудові природні здібності, ці діти часто зовсім не вміють їх використовувати і сприймають навчання як нецікаву й тяжку працю.

К. Ушинський вимагав від початкового навчання, щоб воно, насамперед, всіма засобами розвивало спостережливість дітей. Він писав, що коли навчання має претензію на розвиток розуму в дітей, то воно повинне "вправляти їх здатність спостерігати", оскільки правильне логічне мислення виникає не з чого іншого, як із правильних і точних спостережень.

Саме тому К.Ушинський рекомендував починати освітній процес із вивчення природничих наук, оскільки вони сприяють багатогранному розвиткові всіх духовних здібностей, наповнюють уяву дитини різноманітними враженнями й формами, на кожному кроці пропонують численні завдання, чим збуджують спостережливість і цікавість.

4. Звертаючи увагу вчителів на необхідність розвитку в учнів психічних процесів (пам'яті, мислення, уяви) та спрямованості психічної діяльності (уваги), К.Ушинський одночасно застерігав, що тільки свідома, вольова регуляція дитиною власної психічної діяльності робить навчання результативним. Неконтрольована діяльність збудженої психіки має лише негативні наслідки, зокрема, стає першопричиною виникнення невралгічних і психічних захворювань. Таким чином, видатний педагог вважав, що розвиток психічних функцій учня необхідно поєднувати з розвитком вмінь свідомо контролювати ці функції.

5. Пріоритетного значення в успішному опануванні учнем основами всіх наук К.Ушинський надавав оволодінню дитиною вміннями читати і писати рідною мовою. Він вважав, що тільки тоді, коли процес читання і письма будуть доведені до автоматичності, стануть для дитини звичкою, підсвідомим рефлексом, тільки тоді звільнені сили свідомості й волі можуть бути застосовані для засвоєння нових вищих знань і навичок.

6. Однією з причин, що гальмує процес оптимізації навчання, К. Ушинський вважав надто раннє включення дитини у навчальний процес. Це спричиняє до зіткнення вчителя і учня з рядом труднощів, які може подолати один тільки час. Передчасні надмірні вимоги негативно впливають на дитину. Вона втрачає віру у власні сили. Страх і зневір'я гальмують розвиток пізнавального інтересу, ініціативи, сили волі. І тут, К. Ушинський наголошує на необхідності своєчасного повідомлення дитині зрозумілої їй наукової інформації, важливої як матеріал для розвитку мовлення й мислення.

Проте, за твердженням К. Ушинського, чим довше дитину оберігають, від серйозних занять, тим складніше для неї потім перейти до них. Тому занадто пізнє залучення до навчальної діяльності не менш небезпечне, ніж занадто раннє.

Причину зниження працездатності у навчанні дітей протягом усіх років перебування їх в школі вбачали у прорахунках початкової ланки освіти (в недосконалості вмінь учнів молодших класів читати й писати) вчені XX століття.

Дехто з вчених вважає доцільним протягом тривалого періоду займатися вивченням окремо взятої причини зниження працездатності молодших школярів. Так, В. Вахтеров аналізує цілу низку причин зниження працездатності у класичній гімназії, значна частина яких притаманна і нинішній школі.

В. Вахтеров вбачає необхідність узгодження навчальних методик не з бездушними програмами і зі схоластикою, а з психологією учня, з його потребами і його природою. Потрібне широке запровадження в освітню практику евристичного методу викладання.

Як причини зниження працездатності В. Вахтеров називає:

1. Занадто суворі порядки у навчальних закладах початку XX століття.

2. Невміння багатьох педагогів спілкуватися з дітьми, виховувати їх, правильно робити зауваження.

3. Перевтому учня, причиною якої є неправильне чергування занять у розкладі та завдань на уроці.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Зміни уваги у молодших школярів в процесі навчання
Молодший шкільний вік сприятливий для розвитку уваги. Без достатньої сформованості цієї психічної функції процес навчання неможливий. На уроці учитель привертає увагу учнів до учбового матеріалу, нам ...

Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр
Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр. Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах кл ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com