Історіографія проблеми оптимізації навчальної діяльності

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови оптимізації учбової діяльності молодших школярів » Історіографія проблеми оптимізації навчальної діяльності

Сторінка 1

Ідеї оптимізації процесу навчання часто висвітлюються у тісній взаємодії проблемами наукової організації педагогічної праці, до того ж одні автори вважають, що принцип оптимізації є поодиноким випадком наукової організації педагогічної праці, інші, навпаки, що принцип оптимізації процесу навчання включає в себе елементи наукової організації педагогічної праці, спирається на них.

Однозначної відповіді на це питання наука ще не дала, бо саме поняття "оптимізація" доволі універсальне і має відношення як до організації праці взагалі, так і до організації процесу навчання зокрема. Але, оскільки, поняття "педагогічна праця" і "процес навчання" майже ідентичні, то самі критерії, що належать "оптимізації в процесі навчання" є більш "тонкими", ніж категорії трудової діяльності. Адже процес навчання відображає спільність діяльності педагогів і школярів і включає в себе крім праці педагогів, ще й процес засвоєння школярами знань, умінь, навичок. Звідси, оптимізуючи процес навчання, слід спиратися і на ідеї НОП, не зводити все лише до цього, а розглядати цю працю в єдності з працею учнів, у складних структурних зв'язках із процесом засвоєння, з урахуванням новоутворень, що виникають на основі взаємодії педагогів і школярів.

Означена проблема має глибоке історичне коріння. На це вказує співставлення школярів у дев'ятнадцятому столітті та у різні роки двадцятого століття.

Так, у середині дев'ятнадцятого століття, підсумовуючи показники, одержані під час перевірки державних шкіл, К. Ушинський писав, що з учнів, які одночасно вступають до середніх навчальних закладів, лише одна десята частина успішно завершує курс навчання. Дев'ять десятих із кожним роком усе більше й більше відстають у навчанні, а дехто взагалі відсіюється.

Продуктивними і доступними для вчителів є рекомендації відомого педагога П. Блонського, який багато років тому склав загальну типологію школярів і виділив типи невстигаючих. Це не втратило актуальності і у наш час. У статті "До питання про заходи боротьби зі шкільною неуспішністю" 0928 р.) вчений наводить такі дані: в 1926/27 н.р. було обстежено ряд шкіл. Виявилося, що у закладах І ступеня не встигало з двох і більше предметів (найчастіше з письма й арифметики) 27% учнів від загального їх числа. Якщо ж врахувати відстаючих з одного предмета, то у школах II ступеня у кожному класі лише 2-3 дитини навчалися успішно. П. Блонський робить висновок, що шкільна неуспішність - поширене явище.

Із того часу минуло понад сім десятиліть, а проблема подолання неуспішності й досі залишається невирішеною. Є чимало слушних рекомендацій і різних методик, та всі вони не спрацьовують без індивідуальної роботи з кожним учнем. За П. Блонським, причини відставання школярів - у їхніх неоднакових пізнавальних можливостях. Навчання вимагає від дитини працьовитості, інтересу. Особливо впливає на успішність уміння працювати.

Тип учня, якого названо "поганий робітник", характеризується так: неуважно сприймає завдання; не розуміє його зміст, тому ні про що не запитує; працює пасивно; потребує постійних стимулювань, особливо при переході до наступного етапу роботи: не помічає власних труднощів і невдач; не має чіткого уявлення про послідовність у виконанні завдання; працює занадто поспішно або повільно; до результатів праці ставиться байдуже. Кожний учитель за такими якостями впізнає деяких своїх учнів.

Інший тип П. Блонський назвав "патологічним" - це надзвичайно емоційні діти. Ще до початку роботи або в разі першої невдачі вони відмовляються працювати, постійно чекають схвалення, важко переборюють труднощі. (У кожному класі і нині знайдуться такі діти.) Працюючи з цими школярами, вчений радить особливу увагу приділяти початковому етапу: зосередженню уваги дітей, усвідомленню ними мети роботи, поясненню незрозумілого, попередній загальній орієнтації, контролю тощо.

Загальні заходи боротьби зі шкільною неуспішністю, на думку П. Блонського такі:

- створити комфортні (у психологічному плані) умови для роботи зі слабкими учнями, індивідуалізувати процес навчання;

- якомога раніше виявити невстигаючих;

- проводити з ними спеціальні додаткові заняття;

- розвантажити цих дітей від надмірних, зайвих доручень;

- організувати необхідні умови для роботи вдома;

- дбати про загальний розвиток невстигаючих;

- раціоналізувати роботу вчителя з ними.

Більшість рекомендацій видатного педагога не втратили свої актуальності й нині.

Звичайно, вікові особливості сучасних школярів та їх ровесників минулих десятиріч відрізняються. Але принцип вивчення особливостей відстаючих залишається той самий - максимальне врахування індивідуальних відмінностей вихованців. Слід також пам'ятати, що для невстигаючих учнів характерний стан тривожності, спричинений хронічним відставанням у навчанні. На цьому фоні починає розвиватися роздратованість, яка поступово переростає в озлобленість і нерідко агресивність, а найчастіше - у байдужість. Інколи вчителі забувають, що напружений темп уроку, надмірний обсяг роботи, калейдоскопічна зміна прийомів навчання, нечітке виділення матеріалу, який усі учні повинні міцно засвоїти, ігнорування індивідуальних особливостей розвитку майбутнього досвіду породжують неуспішність.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

План проведення засідань атестаційної комісії
І засідання. Жовтень 1. Розгляд заяв педагогічних працівників про проходження чергової або позачергової атестації чи відмову від неї. 2. Про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії. 3. З ...

Аналіз використання ідей В.О. Сухомлинського педагогами сучасної школи
Стан життя на планеті у всіх його виявах – природному, соціально-екологічному, духовному – викликає глибоку тривогу і занепокоєність за нашу екологію. Людство все частіше переживає кризи, катастрофи, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com